На Нікопольщині рівень води продовжує падати і скоро по дну Каховського водосховища можна буде ходити пішки.
Журналісти Укрінформу побували у громадах району і показали, як виглядає водосховище, передає НСН.
Придніпровський старостинський округ, що у Нікопольському районі, вже залишився без питної води.
“Насосна станція качала воду буквально до 8 червня, але о 2-й годині ночі почались перебої. Резервуари наразі заповнені. Військова адміністрація проводить роботи, щоб забезпечити населення привізною питною водою. У нас є пункти видачі, там будемо роздавати людям питну воду. Менш захищеним верствам населення доставлятимемо воду додому”, каже в.о. старости одного зі старостинських округів Нікопольського району Олександр Ковальов.
Староста каже, що в сусідній Покровській громаді питну воду вже підвозять з розрахунку 6 літрів на одну людину на день. Ці цифри беруть за основу й інші. Наприклад, до Придніпровського старостинського округу входить три села, де нині мешкає близько 3500 – 4000 людей (до війни було близько 5000). Поки що водою люди запаслись. У магазинах паніки також немає, ціни не зростають. Водночас селищна рада готується до позаштатних ситуацій, але ніхто не закликає до евакуації. Проте, за словами старости, є і ті, хто планує виїхати.
“Ніхто не міг подумати, що буде підірвана Каховська ГЕС. Так, усіх лякали, але ж ніхто в це не вірив. У перші години після підриву люди почали набирати воду в 3-4 рази більше, ніж при стандартних нормах споживання. Ми сповістили людей, щоб вони зробили запаси. У нас була можливість це робити впродовж 3-4 днів”, говорить Ковальов.
Він додає, що запас води сформований приблизно на 10 днів.
Місцеві ж кажуть, що схожу “картинку” вже бачили тут весною, коли через пошкодження шлюзів на Каховській ГЕС спускали воду, але тоді її у сховищі було більше. За словами фахівців, найближчими днями рівень води може впасти ще на 1 – 2 м, і тоді можна буде ходити пішки по дну водосховища, яке ще кілька днів тому було заповнене водою.
Пані Наталя, місцева мешканка каже, що в їхньому селі завжди була як технічна, так і питна вода. Останньої – в кранах уже нема.
“Нам треба 3-4 “куби” води, щоби полити город. Це на один раз. Будемо надіятись на бога. Може, дощику дасть. Бо городину поливать треба щодня”, говорить жінка.
Якщо ж дощу не буде, то поливатиме дуже дозовано… кружками. Для цього використовуватиме запаси технічної води, які вдалося зробити.
Жінка згадує, як колись ходили купатися в річку Кам’янку, від якої нині залишився лише тонкий струмок. На питання, чи є паніка серед населення, і чи не планує особисто вона виїхати, відповідає:
“Паніки трошки є, але їхати особисто я не буду нікуди. Ми бачимо, що вся країна “червона”, скрізь щось коїться”.
Крім загрози “зневоднення” у районі почастішали обстріли. Люди кажуть, що росіяни стріляють по Нікопольщині щодня. Обстріл ведуть з окупованого берега водосховища, зокрема і з території атомної станції.
“Ми слухаємо, куди летить і вирішуємо, чи бігти ховатись, чи то не до нас. Нам “виходи” чути. Сигнали повітряної тривоги не ігноруємо”, говорить Наталя.
До атомної станції звідти 6-7 км. Снаряди долітають від 35 до 48 секунд. Здебільшого гатять зі ствольної артилерії.
Мешканці села, які буквально бачать найбільшу в Європі атомну станцію зі своїх городів, зізнаються: дуже бояться, що окупанти її підірвуть так само, як і дамбу.
“Ми тут зовсім близько, якщо щось станеться, то перші дізнаємось. Добре одне: мучитись не будемо довго. Раніше якось про це не так думали, але після того, що вони зробили із греблею, розуміємо, що від них можна очікувати всього, і дуже страшно за нашу атомну станцію”, говорять люди.
Ще новини України: На Одещині море перетворилося на смітник – наслідки підриву Каховської греблі (фото, відео)
