Уряд пішов на дефолт за єврооблігаціями Нафтогазу. Що це значить і хто відповідає за підготовку до зими.
Як повідомили в національній компанії, уряд не надав “Нафтогазу” дозволу виконати зобов’язання перед держателями єврооблігацій і виплатити основні суми і відсотки (щодо випуску 2022 року) та відсотки (щодо випуску 2024 року). Мова йде про платіж на суму 350 млн доларів.
“Таким чином уряд пішов на дефолт за єврооблігаціями НАК “Нафтогаз України”,йдеться у повідомленні компанії.
Там також прогнозують перші наслідки такого рішення:
“Оскільки невиконання зобов’язань за єврооблігаціями практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″.
26 липня уряд звернувся до США з проханням надати Україні газовий ленд-ліз для того, щоб пережити зиму.
Напередодні “Нафтогаз” повідомив, що має достатньо коштів на своїх рахунках, аби здійснити виплати, проте чекає на дозвіл уряду.
При цьому в державній компанії послалися на постанову кабміну, у якій йдеться, що “Нафтогаз” та його посадові особи мають погоджувати усі свої дії щодо виплати боргів компанії із урядом.
Там нагадали, що у травні цього року міжнародні аудитори підтвердили, що “Нафтогаз” знову став прибутковим за результатами 2021 року. І що “Нафтогаз” може проводити безперервну діяльність у 2022 році, зокрема, підтримуючи платоспроможність навіть попри повномасштабну війну.
Згідно із фінансовим звітом компанії, у 2021 році вона отримала 12 млрд грн прибутку проти 19 млрд грн збитків у 2020 році.
Крім того, “Нафтогаз” готує для кредиторів і нову пропозицію про відтермінування оплати боргів, – так, як цього вимагає уряд.
Попередня пропозиція – відтермінувати виплати на два роки – не отримала схвалення від кредиторів державної компанії. Тому “Нафтогаз” закликав уряд або дати дозвіл на розрахунок за боргами, або підготуватися до наслідків “жорсткого дефолту”.
То чого у прибуткової компанії бракує коштів? Чому Нафтогаз постав перед загрозою дефолту? І до чого він може призвести?
Чому це сталося?
У самому “Нафтогазі” кивають на уряд – мовляв, це він поставив завдання, щоб до нового опалювального сезону у сховищах було 19 млрд кубів газу. А на це потрібні гроші – і чималі.
Голова компанії Юрій Вітренко одразу оцінив всю суму у 8 млрд доларів, адже ціни на газ на світових, і особливо на європейському, ринках нині на піку.
При цьому і сам голова “Нафтогазу”, і оглядачі зауважували, що 19 млрд кубів – це забагато як для потреб економіки воєнного часу, коли і багато підприємств не працюють, і побутових споживачів поменшало.
“Виходячи з реального падіння обсягів споживання, нам достатньо було б мати у підземках до початку опалювального сезону 15 млрд куб. м – це навіть із деяким запасом. Але уряд встановив найвищу планку – 19 млрд куб. м”,пояснював раніше голова компанії.
Власне, і перед минулим мирним опалювальним сезоном в українських сховищах було 19 млрд кубів. Тепер, коли потреби в таких обсягах явно немає, в уряді кажуть що хочуть підстрахуватися на випадок проблем із іншими джерелами енергії.
Але грошей у бюджеті на це за нинішніх обставин немає.
На додачу уряд заявив, що не підвищуватиме тарифів на газ і тепло під час воєнного стану.
Це означає, що “Нафтогаз” продаватиме газ населенню і теплокомуненерго за ціною, що є приблизно у сім разів меншою, ніж ціна імпорту, і десь у чотири рази нижча, ніж біржова ціна в Україні (під час війни експорт газу з України заборонено, тож “Нафтогаз” може купувати паливо на внутрішньому ринку дешевше, ніж на світових).
Заборгованість учасників ринку перед “Нафтогазом” ще у травні оцінювали у 86 млрд грн, а за комунальні послуги нині платять 50-60% споживачів.
У “Нафтогазі” розраховували, що різницю в цінах компенсує уряд через відповідні законопроєкти, але наразі цього не сталося.
У документах, що супроводжують ці проєкти законів, “ціна” незмінності тарифів оцінюється у 264 млрд грн, із яких “Нафтогаз” мав би напряму отримати 150 млрд грн, і ще 76 млрд через покриття боргів облгазів.
Тому компанія постала перед складним вибором: або й надалі дисципліновано обслуговувати свої борги, або попросити про відстрочку, а зекономлені кошти спрямувати на купівлю газу.
Неочікуваний дефолт
Весь час до цього Юрій Вітренко послідовно і публічно заявляв, що “Нафтогаз” дисципліновано розраховуватиметься за боргами і заперечував, що компанія може піти на дефолт за своїми зобов’язаннями перед кредиторами.
“Ми не говоримо, що входимо в дефолт… Просимо увійти в нашу ситуацію і добровільно перенести виплати”,заявляв під час телемарафону голова “Нафтогазу”.
19 липня настав черговий термін погашення євробондів на 335 млн доларів та виплат відсотків за пакетом єврооблігацій компанії – разом на близько 350 млн доларів. Решта погашень – на 600 млн євро та 500 млн доларів – припадають вже на 2024 та 2026 роки.
За кілька днів до першого погашення “Нафтогаз” звернувся до власників цих євробондів із проханням зачекати на виплати два роки.
Враховуючи пільговий період, коли кредитори мають право вирішувати, чи пристати на пропозицію, а “Нафтогаз” – не платити, остаточна дата розрахунків – або дефолту – припала на 26 липня.
Що далі?
До цього і уряд і “Нафтогаз” були надійними позичальниками і до останнього заявляли, що повертатимуть борги.
Проте минулого тижня уряд поставив завдання мінфіну також домовитися з кредиторами про відтермінування боргів.
У випадку дефолту “Нафтогазу”, державної компанії, на яку до війни припадало до 10% від усіх доходів бюджету України (а нині, за неофіційними даними – понад третина), завдання мінфіну значно ускладнюється, – погана кредитна історія нікого не прикрашає і значно ускладнює життя.
Наприклад, дуже сумнівно, що за таких умов “Нафтогаз” зможе залучити вже погоджене фінансування від ЄБРР на 300 млн євро на закупівлю того ж газу на зиму.
Отримати кошти від інших кредиторів також буде практично неможливо. Тож “зекономивши” на платежі в 350 млн доларів, “Нафтогаз” та загалом Україна можуть програти значно більше.
Далі кредитори можуть судитися з “Нафтогазом” і вимагати повернення боргів через продаж активів.
Це також ускладнить і переговори мінфіну з кредиторами про відтермінування виплат державного боргу, результат яких має стати відомий до 15 серпня.
