Купити квартиру в Дніпрі

Чому не варто відновлювати греблю Каховської ГЕС – аргументи гідробіолога (відео)

Науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач. Фото: Суспільне Одеса

Гідробіолог розповів, чому не варто відновлювати греблю Каховської ГЕС та як підрив окупантами гідроелектростанції впливає і ще вплине на Чорне море.

Провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач в інтерв’ю Суспільному розповів про наслідки теракту, який влаштували російські окупанти 6 червня, підірвавши Каховську ГЕС.

Далі НСН публікує інтерв’ю без змін.

Знищення Каховської ГЕС — це найбільша техногенна катастрофа в історії Чорного моря?

Найбільша. Її можна порівняти з підривом у 1941 році Дніпровської греблі. Щоправда, тоді масштаби були значно менші. І підірвали ті ж самі люди. Це було зроблено радянським режимом, тепер — російським.

Зараз складно підрахувати скільки квадратних кілометрів води вилилось. Загальний об’єм водосховища — 18,2 кубічних кілометрів води. Все не вилилось, бо є саме річище. Але п’ять-шість кубів могло вилитись. Точніше скажуть гідрологи. Але це дуже багато для екосистеми. Такого об’єму прісної води не має бути цього сезону у морі.

Чи завершився активний етап цієї катастрофи для Чорного моря?

Так. Переважно вся вода вийшла. Каховське водосховище фактично зникло. Відновлюються річища Дніпра та малих річок. Частково калюжі, озера, які залишились. Можливо, вони висохнуть, можливо, перетворяться у заплавні території.

Яка ділянки узбережжя/акваторії Одеської області постраждали та постраждають найбільше?

Не будемо говорити лише про Одещину. Це ділянка північного узбережжя Чорного моря від мису Аджияск до мису Північно-Одеський або мису Є, як у нас називають. Там найбільша кількість опріснення і найбільша кількість сміття. Від Північно-Одеського мису течія відносить сміття і воно йде далі від берега. Чим далі на південь, тим менше викидає сміття. Але воно дісталось Румунії й вже до Болгарії.

Якщо говорити про південь Одещини, то ми не маємо офіційної інформації з Ізмаїльського району, а ось Білгород-Дністровський район, а саме частина колишнього Татарбунарського району — коса Тузлівського лиману, район Катранки — там дуже багато сміття, організмів, винесених з прісною водою.

Які небезпечні речовини потрапили у Чорне море?

Це тяжкі метали, які накопичувались у Каховському водосховищі, зокрема, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначу, що у ньому менше шкідливих речовин, ніж у водосховищах вище у каскаді Дніпра. Думаю, вони розбавляться у Чорному морі. Більше загрожують біогенні речовини — це добрива, які накопичувались ще з радянських часів. Добрива, які тоді використовувались на полях, валялись просто неба. Дощами це все змивалось у річки. Ми й без цієї катастрофи відчували велику кількість біогенів у морі. Але зараз стався одноразовий масштабний викид. І це катастрофа. Екосистема не готова до такого.

Останні роки вода на пляжах Чорного моря “цвіла”. Вчені неодноразово били на сполох через це. Як знищення Каховської ГЕС накладається на таке явище?

Одразу після вибуху почалося потепління. Тоді температура води сягала 21°, то зараз понад 25°. Нещодавно ми спостерігали розвиток ціанобактерій, потім вони зникли через шторм. Але почали розвиватись морські водорості, які теж використовують ті самі біогени. Вода може “зацвісти” у будь-який момент.

Попри заборону, люди хоч і не масово, але все ж продовжують купатись у морі. Чи може це призвести до спалаху різних інфекцій?

До спалаху інфекцій ймовірніше ні. Але до окремих випадків захворювань, як ось кишкові розлади, цілком. Можуть виникати сипи на тілі. Які саме ще речовини були винесені? Ми не знаємо. Все, що скидали люди у воду, накопичувалось у водосховищі. Додамо сюди нечистоти з каналізацій, кладовища, скотомогильники та інше. Ще один чинник: церкаріозні дерматити, які викликають прісноводні равлики. Їх у великій кількості винесло у море. Тому не рекомендую купатись доти, поки фахівці не скажуть, що вже можна.

Які тварини, організми, екосистеми опинились під загрозою та можуть взагалі зникнути?

Загалом це нормально, коли велика кількість прісної води потрапляє у море. Однак це відбувається у лютому-березні. У цей період біля берега нема великої кількості риб, інших організмів. А ті, що живуть там, прилаштовані до такого середовища. Зараз вода прийшла у час, коли почався нерест, розмножуються морські організми. Риба може відійти від берега, але молодняк, ікра не витримають такий осмотичний шок. Це те саме, що людині напитись морської води. Тому ми загубимо якесь покоління риб і безхребетних. Їх місце займуть інші організми. Поки складно сказати, як це буде відбуватись.

Рибу та морепродукти з моря споживати не можна. Як надовго можна забути про морську їжу та на які ще сфери взаємодії моря та людини вплинула катастрофа?

На початку повномасштабного вторгнення ми ще казали, що, як не дивно, але це позитивно вплине на екосистему: будуть відновлюватись запаси риби. Але навіть якщо війна закінчиться завтра, однаково якийсь час споживати їжу з моря не треба. Як мінімум, не варто буде споживати жирові органи: у нас дуже полюбляють ікру, печінку риби.

Це небезпечно, бо саме жирові органи накопичують різноманітні забруднювачі. Риба живе не один рік і протягом всього часу вбирає все те, що є у морській екосистемі. Звісно, з часом риба вмирає, її їдять птахи. Відбуватиметься природне очищення. Головне, проводити системний моніторинг стану риби.

Які довготривалі наслідки знищення греблі для Чорного моря?

Знову ж таки, це біогени. Вони нікуди не дінуться, якщо їх не вилучати. У нас цього не робили й до катастрофи. Йдеться про водорості, які періодично заповнювали морську поверхню біля пляжів. Раніше ці організми можна було використовувати з користю як джерело для фармакології та як добрива. Тепер не можна. Але їх побільшає. Треба пильнувати чистоту пляжів.

Чи є якийсь позитивний бік для екології Чорного моря у цій катастрофі?

Будівництво водосховища — це теж була катастрофа. Але тоді хоч люди не загинули. Ще більша катастрофа тепер: коли люди втратили житло, а дехто — життя. Якщо не відновлювати греблю, проти чого я виступаю, є шанс відновити місця для нерестовища осетрових. Вони зможуть зайти у Дніпро. Зараз осетрові переважно у Дунаї.

Це єдина причина чому ви проти відновлення ГЕС?

Каховське водосховище було збудоване для того, щоб пустити воду в Крим і щоб розвивати культуру зернових. А потім експортувати їх. Але це не дуже розумне ведення господарства. Люди жили у Херсонській області та на півострові до появи греблі. З голоду не вмирали, вели господарства. Це була необхідність. Там треба розвивати скотарство, садівництво. Особливо зараз, коли відбувається потепління. Можна вирощувати більш теплолюбні культури. Наприклад, горіхові, які не потребують багато води. Але вони коштують дорожче, ніж пшениця.

Відновлення греблі у нашій країні займе щонайменше 10 років. Весь цей час люди мають якось жити. Для цього господарства перелаштують. Те саме, що казав — садівництво, скотарство та інше. Якщо це відбудеться, то навіщо нам гребля? Знову все знищити? Нам це не потрібно.

Ще аргумент: не екологічний, а культурально-етичний. Каховська ГЕС знищила велику частину нашої культурної спадщини. Там вже почали працювати чорні археологи. З-під води повстали старі кладовища, церкви. Великий Луг, п’ять козацьких січей. Зараз це все можна і треба вивчати. Коли мине небезпека, варто розвивати там туризм. Повторюсь, його не можна було будувати, тому що це була катастрофа, його не можна було знищувати, тому що це катастрофа. Але якщо так вже сталось, створюймо щось нове”.

Як рятувати та відновлювати Чорне море?

Це розбудова штучних рифів. У будь-яких країнах будуть штучні рифи, особливо навколо великих міст. Щоб очищувати воду. Враховуючи, що ми плануємо розвивати туризм. Також важливо розвивати марикультуру — господарства, в яких розводять морські організми (риби, креветки, устриці, мідії тощо). Вони харчуватимуться біогенами (тими, що утворюються від життєдіяльності водних організмів), потім ми їх будемо вилучати та споживати. Отже, біогени не будуть накопичуватись в акваторії. Але це далека перспектива. Найближчим часом їсти нічого не можна.

Наскільки складно та довго розвивати ці напрямки?

У нас існують маригосподарства. Люди готові вкладати кошти. Пізніше це може зацікавити міжнародних інвесторів. Треба розв’язувати проблеми у законодавстві, що гальмують цю галузь. Позитивні кроки вже є. На рівні держагентства меліорації та рибного господарства йде активна дискусія щодо розвитку марикультури. Є певні зміни у нормативній базі. Важливо, щоб активно долучились місцеві громади.

Які кроки треба робити вже зараз для подолання наслідків катастрофи?

Зараз важливо очищувати пляжі. Щоб бруд та сміття, які винесло з дельти Дніпра та Каховського водосховища на узбережжя, не поверталось назад у море. Бо там воно гнитиме, розкладатиметься. На ньому ростимуть водорості. Як наслідок, масштабніше “цвітіння”, сморід з води та задуха для морських організмів лише посиляться. Прибирання узбережжя дозволить частково нівелювати шкідливі наслідки для моря.

Чому не варто відновлювати греблю Каховської ГЕС – Юрій Квач в інтерв’ю Суспільному. Відео

Ще новини України: Як Каховське водосховище стало пустелею – фото трагічних наслідків підриву ГЕС

To Top
Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу