Сходження води з території Каховського водосховища, яке відбулося після підриву ГЕС російськими окупантами, вивільнило з-під затоплення легендарний Великий Луг. Територію, яка була священною для українського козацтва, спеціально затопила радянська влада під час великого будівництва.
Якою буде подальша доля місця, де колись розташовувалося кілька козацьких січей, з’ясовув сайт ТСН, передає НСН.
Науковці кажуть, що вже зараз варто взяти під державний контроль ці історичні місця, а ще провести фахові археологічні обстеження і не допустити мародерства та діяльності чорних археологів.
Між іншим на дні водосховища, де вода вже зійшла, місцеві мешканці знаходять старі поховання, які понад 70 років перебували під водою.
Що кажуть історики?
Великий Луг – це сакральне місце для усього запорізького козацтва і загалом для козацтва України.
“Свого часу це була сіра зона між степовим і хліборобським світами. Саме територію Великого Лугу через величезну кількість островів, заплав, решток порогів, облюбували козаки. Недарма всі наступні Січі після острова Хортиця розміщувалися нижче по Дніпру, саме на території Великого Лугу. Місцина була неймовірно вдалою для маскування. Тут у різні часи розміщувалися декілька козацьких Січей, які будувалися від XVI до початку XVIII століття. Сама ця територія отримала назву від козаків не просто Великий Луг, а Батько Великий Луг. Козаки саме так і казали: “Матір – Січ, а батько – Великий Луг“, розповідає український історик Олександр Алфьоров.
Під час спорудження Каховського водосховища були затоплені місця, де розташовувалися:
- Томаківська Січ (існувала в 1564–1593 роках)
- Базавлуцька Січ (1593–1630)
- Микитинська Січ (1628–1652)
- Чортомлинська Січ (1652–1709)
- Кам’янська Січ (1709–1711) – затоплена частково
- Нова (Підпільнецька) Січ (1734–1775)
План Запорозьких Січей з роками їхнього існування
За словами фахівця, на цій території створювалося саме поняття козацької естетики і правил зовнішньої поведінки. До нас у легендах навіть дійшли мобілізаційні заклики козаків. Коли до хати козака підходив посланець, він гукав: “Пугу-пугу – козак з Лугу“. В цих словах підкреслювалася ідентифікація козака, що він є тим самим запорожцем.
“Для України територія Великого Лугу завжди була сакральною. А у його затоплені можна побачити злий задум радянської влади. Адже від затоплення цієї території окрім економічної, технічної користі, була ще й ідеологічна – стерти водою пам’ять про місце сили запорізьких козаків. Адже для нашої держави – ця територія є “козацькою пуповиною“, яка народила неймовірну кількість походів саме з цього місця, а також з Великого Лугу вийшла неймовірна кількість поколінь козаків. Цілі покоління воїнів, які приходили на Великий Луг для життя у Січі і служби у казацькому війську“, пояснює Олександр Алфьоров.
Територія Великого Лугу, яку у 50-ті роки минулого століття затопили води Каховського водосховища, тривалий час перебувала у володіннях Запорозької Січі. Саме тут вперше в Європі були створені штучні ліси, які козаки висаджували з військово-оборонною метою.
Могили скіфів та кургани бронзової доби
Історик розповідає, що окрім козацької доби, водами Каховської ГЕС були затоплені пам’ятки археології та культури більш давнього часу.
“Я маю на увазі, поселення часів Київської Русі, а також фортифікаційні споруди, які були на цій території за часів великого Литовського і Руського князівств – початок XV та кінець XIV століття. На цій території затопленій водою знаходилися древні скіфські кургани та пам’ятки попередньої бронзової доби. Все це створює певний сакральний образ воїнської культури, яка була притаманна тутушнім мешканцям протягом століть. Адже тоді Великий Луг був своєрідним щитом від кочівників“, додає Олександр Алфьоров.
Мешканців цього краю навіть описував у своїх творах батько історії – Геродот. Саме тут починалася зона скіфів-орачів та хліборобів. Наприклад, за часів Візантійської імперії в історичних документах згадується острів Хортиця та назви дніпровських порогів. Тобто навіть для Візантії ці місця були цікавими, через те, що це був на той час великий логістичний вузол. Великий Луг був сакральним місцем для багатьох культур, які тут мешкали.
“Всі українські водосховища побудовані за радянських часів поховали під собою величезну кількість міст, сіл, городищ, поселень, а також могильників та курганів. З приводу Каховського водосховища, то ми ще не можемо оцінити наслідків понад 70-річного панування води у ньому. Тепер, ми можемо побачити цей рельєф, очевидно, що побачимо і курганні могильники, але оцінити, наприклад, ступінь ушкодження та замулення території поки не можемо. Безперечно, що більшість археологічних пам’яток була зруйнована, коли створювалося Каховське водосховище. Але я думаю, що там будуть знаходити певні випадкові артефакти не прив’язані до місцевості. Гадаю, що процес відновлення водосховище розтягнеться на роки, це дасть можливість науковцям гідно дослідити кургани. Зараз важко сказати, у якому стані знаходяться пам’ятки, які були закопані у землю. Вода розмивала та намулювала цю місцевість. Але спочатку потрібно ідентифікувати за старими картами, де знаходилися ці кургани“, зазначає Олександр Алфьоров.
Що кажуть екологи?
Екологи розповідають, що окрім того, що Великий Луг – історична місцевість, його територія була цінна тим, що колись це була заплава Дніпра. Тут традиційно було неймовірно багато риби та диких тварин.
На території Великого Лугу росли могутні дуби, берести, дикі груші, верби, а соковита трава була по пояс. Людина, опинившись одна в плавнях, могла прогодуватися як влітку, так і взимку. Ягоди ожини, глоду, шипшини, терну і кизилу не втрачали своїх поживних властивостей навіть в люті морози.
“Місцевість Великий Луг була з численними протоками, затоками. А, перш за все, це була дуже цінна екосистема, яку знищили, коли створювали Каховське водосховище. Від Дніпровських заплав фактично нічого не залишилося, лише її частина нижче Каховки. Якби не було Каховського водосховища, то така структура з заплавами існувала б від Запоріжжя до Херсона і нижче. Якщо припустимо, що Каховське водосховище не будуть відновлювати, то заплава Великого Лугу за 5-7 років зможе відновитися. Звичайно, не на всі 100%, якою вона буда до 1950 року. Перше, що там з’являться – це різні осоки та очерети. А далі будуть з’являтися чагарники з верби. Ця рослина поширюється дуже швидко насінням і вегетативно. Місцями там виростуть тополі, якщо у перші роки на цій частині не буде значних підтоплень“, розповідає еколог Олександр Соколенко.
Чому від водосховища велика шкода
Багато природозахисників проти відновлення Каховського водосховища в тому вигляді, в якому воно існувало до 6 червня. Терористичний акт з боку Росії “підігрів“ цю тему. За словами Олексія Василюка, голови ГО “Українська природоохоронна група“, до теми водосховищ потрібно було підходити більш зважено, ще до трагедії, яка сталася з вини окупантів.
“Те, що сталося з Каховським водосховищем – справжня катастрофа. Водосховища у такому вигляді як зараз – це велика шкода для природи та реальна загроза для людей. На жаль, на цю проблему мало хто звертав увагу. Можна було б уникнути катастрофи, якби було прийнято рішення на протязі 10 років поступово спускати це водосховище, а вивільнені території відновлювати лісами. Це був би ідеальний для нас варіант. А так, через дії ворога сталося страшна екологічна катастрофа – все живе змило нижче ГЕС. Весь мул з важкими металами, який лежав на дні водосховища пішов у Чорне море і уже фіксується біля берегів Болгарії. Але найсильніше постраждала зона підтоплення на Херсонщині. Остання вода, яка буде витікати з водосховища буде найбільше насичена шкідливим мулом. Наслідки страшні, але це дає нам змогу задуматися: чи доцільно відновлювати Каховське водосховище, чи можливо варто зробити щось більш безпечне і що не матиме стільки негативних екологічних наслідків“, розповідає Олексій Василюк, голова правління громадської організації “Українська природоохоронна група“.
За його словами, найгірше, що ставалося з природою у цьому регіоні – це створення каскаду водосховищ. Це докорінно змінило місцевий клімат, можливості для пересування тварин та призвело до опустелювання регіону, через зрошування сільськогосподарських угідь та розорювання ґрунтів.
“Відбувається просто колосальна деградація ґрунтів, просто через те, що вони вивітрюються. Колись тут було два метри чорнозему, а зараз в деяких місцях його взагалі немає. Та й відродитися він, до речі, вже не зможе. На це потрібно тисячі років роботи степових рослин. Все це загрожує тим, що степи скоро перетворяться на пустелі. Також місцевість на півдні України страждає від засолення. Південний регіон – це дно колишнього моря і поливання водою зверху лише промочує водою ґрунт і досягає солоних шарів, а сіль капілярно підтягується на поверхню. Після цього нічого, крім полину, там рости не зможе. Втрата родючого ґрунту – це і є само по собі опустелювання. Каховське водосховище цьому потужно сприяло. Адже чим більше води у водосховищі, тим більше вона прогрівається і випаровується влітку. Чим більше плесо, тим більше води втрачається з цього регіону“, розповідає Олексій Василюк.
Як можна відтворити Великий Луг
Водосховище шкідливе цвітінням води, плюс накопичування на його дні небезпечного мулу. Все це призводить до забруднення довкілля – гине риба та птахи.
“На території Великого Лугу розташований найбільший природний ліс степової зони. У цьому регіоні є тільки окремі байрачні ліси у балках. Власне, що означає Великий Луг? Помилково вважається, що це луки. Великий Луг – це ліс, який росте вздовж річки, що затоплюється під час весняної повені. Тобто історична місцевість, де жили козаки була лісом. Відродити Великий Луг буде не просто, але цілком можливо. Місцину можна засадити вербою, тополею, осикою, дубами, які ростуть в існуючих українських заплавах. До речі, ми з колегами дивилися, як зараз виглядає дно Каховського водосховища, де вже зійшла вода. Мушу сказати, що ландшафт зберігся. Були побоювання, що при затоплені його вирівнювали технікою, але ні, не сильно. Тому, якщо буде ухвалено рішення не відновлювати Каховське водосховище, можна спробувати відновити Великий Луг. Гадаю з часом шкідливий намул змиється, відновляться заплавні озера. Після цього можна повернути сюди верби, дуби та тополі. Звичайно, це буде коштувати чималих зусиль, але вони зможуть там прижитися. Та й по масштабах такого важливого екологічного експерименту ще не було у світі“, розповідає Олексій Василюк.
Ще новини України: Українські прізвища, які вказують на приналежність до війська: можливо, є і ваше
