Боржників з комуналки можуть виселити з житла

За несплату комуналки боржників можуть оштрафувати, позбавити субсидій або навіть виселити з житла.

У яких випадках застосовується та чи інша міра покарання, розповіли у Міністерстві юстиції, інформує Мінфін, передає NNS.

Нарахування пені

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач таких послуг може почати нараховувати пеню.

Згідно із законодавством, у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не більше 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії або у випадку наявності у споживача заборгованості з оплати праці (якщо це підтверджується належним чином).

Крім того, у період дії карантину діють певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час дії карантину ніхто не має права.

При рості комунальних тарифів розмір субсидій буде збільшуватися автоматично – Мінсоцполітики

Позбавлення субсидії

У субсидії відмовлятимуть, якщо управління соціального захисту населення отримає інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії.

Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн х 20 = 340 грн), втрачають право на отримання субсидії.

Виселення з житла

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання законної сили відповідним рішенням суду або судовим наказом здійснює державний або приватний виконавець.

Стягнення заборгованості відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінустановах.

Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, звертається в останню чергу (якщо коштів та цінностей немає або не вистачає).

У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати (6000 грн х 20 = 120 000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає понад 20 мінімальних зарплат (120 000 грн), державний чи приватний виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт і в подальшому його реалізувати.

To Top