Френсіс Фукуяма – знаменитий американський політолог та директор Центру розвитку демократії та верховенства закону у Стенфордському університеті. За свою кар’єру він написав книги та наукові роботи про міжнародну політику, економічний розвиток та демократизацію. Він був співробітником Державного департаменту США під час правління адміністрації Рональда Рейгана у 1980-х. Його роботу пов’язують із просуванням ідеологій лібералізму та неоконсерватизму.
Однією з головних робіт політолога є стаття та однойменна книга ‘Кінець історії’, опубліковані 1992 року. У цих роботах Фукуяма називає історією суперництво між різними політичними ідеологіями і заявляє, що з розпадом Радянського Союзу ліберальна демократія західного типу перемогла як ‘фінальна’ політична система і цим поклала ‘історії’ кінець.
В інтерв’ю опозиційному російському виданню «Настоящее время» Фукуяма розповів, як він оцінює вторгнення Росії в Україну, що для світу означатиме перемога України і чому, на його думку, Путін зробив одну з найбільших помилок в історії, напавши на сусідню державу.
НСН вибрала найівжливіші тези з інтерв’ю.
Френсіс Фукуяма про ситуацію на фронті зараз та обрану стратегію ЗСУ
Я думаю, що стратегічний напрям, який обрало українське військове керівництво, є відмінним. Набагато важливіше звільнити берег Чорного моря, бо Україна повністю залежить від портів. Одеський порт, як і інші в Чорному морі, які використовуються для експорту зерна, є важливим для продовження економічної життєздатності. Я думаю, що вони дуже добре використали таке озброєння як HIMARS, реактивну артилерію, яку надали США, щоб підірвати логістику росіян. Тому існує реальна вірогідність, що вони зможуть звільнити весь цей регіон до кінця року. Я сподіваюся, що так і буде. Я думаю, що бойовий дух у української сторони набагато вищий, ніж у російської. Подивимося, як розвиватимуться події, і сподіватимемося на краще.
Про найближчумету України і можливість переговорів з Росією
Я думаю, що найперша мета – це вигнати російську армію з територій, які вони зайняли після 23 лютого. Це найближча мета. І я думаю, що це дійсно можливо зробити. Щойно це станеться, тоді можна почати розглядати можливість переговорів із Росією. Тому що коли Росія повністю провалить свої початкові плани, і до того моменту їхня армія вже буде настільки сильно розбита, що вони можуть бути готовими до довгострокового мирного вирішення питання. У будь-якому іншому випадку це буде помилкою. Тому що росіяни повернуться назад знову після того, як вони відновлять свою військову міць, коли їхня економіка стабілізується. І це не принесе миру. Тому, як мінімум, потрібно відкотитися назад, хоча б до ситуації 23 лютого.
На мій погляд, немає жодного сенсу в переговорах у найближчому майбутньому. Росіянам це нецікаво, вони чітко сказали, що їх цілі набагато більші, ніж просто заморожування нинішньої ситуації. І жоден політик в Україні не вважає, що закріплення статусу кво буде прийнятним для українського народу. І це справді не буде прийнятним. Якщо зараз заморозити ситуацію – це лише допоможе Росії виграти час, щоб знову розпочати наступ. Це не принесе жодного довгострокового миру. І тому я гадаю, що можливість переговорів зараз не розглядається.
Чи достатньо Україна отримує військової допомоги, аби перемогти на полі бою?
Жоден військовий не вважає, що має достатньо зброї. І мені б хотілося, щоб США почали постачати далекобійну зброю, як наприклад HIMARS, набагато раніше і в більшій кількості, і постачали літаки, всю ту зброю, якої не вистачає зараз Україні. Але разом з цим я думаю, що США дуже обережні, намагаючись не провокувати ескалацію. Тому що цей конфлікт може вийти з-під контролю. Тому я не виступаю, наприклад, за введення безпольотної зони, бо це спричинить відкрите протистояння між НАТО та Росією. А цього ми намагаємось уникнути. Тому я думаю, що США та інші країни НАТО мають постачати Україні достатньо зброї, щоб вибити російську армію хоча б із території, яку вони захопили після 23 лютого.
Чому важливо для світу, щоб Україна перемогла
Путін разом із Сі Цзіньпінем у Китаї обидва намагаються довести, що їхня авторитарна модель сильніша за західну демократію, бо вони можуть домагатися якихось речей швидко і рішуче. І я думаю дуже важливо показати, що це не так, що він зробив одну з найбільших стратегічних помилок в історії, вирішивши ввести війська в Україну. Путін також перебуває в центрі антидемократичних сил, він підтримує режими в таких країнах, як Іран, Сирія, Венесуела, та багато інших місць на землі, які схожі лише в одному — це антидемократії. І це глобальна боротьба, яка торкається всіх нас. Він також дістався і США, висловлюючи підтримку Дональду Трампу і політичним силам, які Трамп представляє. І тому я думаю, що він несе загрозу будь-якій демократії у світі.
Я думаю, що ми маємо проблему, бо Путін культивував у Росії крайню форму націоналізму. І навіть після того, як він піде, я не думаю, що це зникне. Тому я не впевнений, що варто очікувати на радикальну зміну в майбутньому керівництві після Путіна. Тим не менш, я не думаю, що вони обов’язково продовжуватимуть інвестувати в те, що стало великим провалом. Тому сподіваюся, що в подальшій перспективі буде можливий якщо не мир, то принаймні припинення вогню на тривалий термін після того, як росіян виженуть із тих територій України, які вони окупували цього року.
Чому Путін зробив таку велику помилку
У Путіна світогляд, дуже характерний для людини, яка вийшла з КДБ. Він не вірить, що люди, демократичне суспільство, справді мають якусь нагоду вплинути на історію, він вважає, що всім маніпулювали еліти у розвідувальних службах, у колишній Комуністичній партії. І саме тому він зробив такі великі помилки у цій війні, бо не думав, що Україна – справжня країна. Він не думав, що українці дбають про свій суверенітет чи про те, що мають вільне суспільство, на відміну від Росії. І саме тому у нього стільки проблем, бо він просто не знав, що люди можуть спонтанно повстати, як вони це зробили у 2013, 2014 році, коли була Революція Гідності. І поки він не буде це знати і розуміти, він продовжуватиме робити ті ж помилки, які він робив.
Яке майбутнє очікує Україну і Росію через 5-10 років?
Все, що я можу висловити, — це лише мої надії, я не можу робити жодних прогнозів. Я сподіваюся, що через 10 чи 15 років Україна буде незалежною, демократичною та вільною країною, суверенною на своїй власній визнаній території. І я б сподівався, що це, у свою чергу, позначиться на Росії, де їхня поразка в цій путінській витівці виявиться великим національним приниженням, таким, яке вони не повинні повторити будь-коли в майбутньому. І що самі росіяни ухвалять європейський порядок, який склався після 1991 року, коли демократія фактично поширилася на багато територій, які колись контролювали колишній Радянський Союз.
Путін може запропонувати Україні мирні переговори. Коли це станеться розповів Тімоті Еш
