У статті Залужний окреслив головні завдання української на 2024 рік. Зокрема, заговорив про необхідність змін до підходів ведення війни з країною-агресоркою.
Валерій Залужний висловив переконання, що ми повинні бути мобільнішими у тактиці та засобах. Це дозволить здобути перемогу у війні, яку розв’язала Росія.
Як Залужний окреслив завдання на 2024 рік
За словами головнокомандувача ЗСУ, ми повинні використовувати наш унікальний досвід ведення бойових дій, а також шукати нові спроможності та шляхи, щоб здобути перевагу над противником.
У цьому контексті, підкреслює Залужний, безсумнівну перевагу мають саме технології, якщо порівнювати з традицією ведення бою. Завдяки їм можна збільшити кількість безконтактних бойових дій, що дозволить знизити рівень втрат.
Отже, з урахуванням вимог сьогодення, найголовніше наше завдання буде полягати в прийнятті нової точки зору на форми і способи застосування Сил оборони для досягнення Перемоги.
За словами головнокомандувача ЗСУ, основна причина зміни стратегії, форм і способів застосування військ – розвиток озброєння та військової техніки, особливо безпілотних систем, які масово застосовують та які дозволяють виконувати широкий спектр завдань.
Відтак безпілотні системи, поряд із іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин,
– зазначив він.
Фактори, які впливають на війну в Україні і змушують шукати нові форми
Серед таких факторів:
- нестабільна політична ситуація довкола нашої країни, через що скорочується військова підтримка;
- висока ймовірність, що Росія провокуватиме низку конфліктів типу тих, що спалахнули в Ізраїлі та Ємені, щоб відволікати від підтримки України основних партнерів;
- виснаженість запасів ракет і боєприпасів до артилерії та ППО у наших партнерів, пов’язана з високою інтенсивністю бойових дій, а також неможливість оперативно поповнювати запаси через світовий дефіцит пороху;
- недостатня ефективність санкційної політики, через що Росія та її партнери розгортають потужності оборонно-промислового комплексу, що дає можливість ворогові вести позиційну війну на виснаження;
- значна перевага ворога у мобілізаційному людському ресурсі, а також “неспроможність державних інституцій покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів”;
- труднощі у виробництві вітчизняних боєприпасів, пов’язані з недосконалістю нормативно-правової бази та частковою монополізацією цієї галузі;
- невизначеність характеру подальшої збройної боротьби такого масштабу, що ускладнює визначення пріоритетів підтримки серед наших партнерів.
Нова стаття Залужного для CNN – повний текст
Друга світова війна закінчилася майже 80 років тому, але її спадщина у визначенні стратегічного бачення війни зберігається донині.
Якими б видатними досягненнями не були, наприклад, авіація, ракетні технології та засоби космічного базування, концепція перемоги залишається незмінною: знищити ворога та захопити чи звільнити територію.
І все ж кожна війна унікальна.
І, на мій погляд, немає більшого випробування, яке стоїть перед військовим командиром, ніж своєчасно зрозуміти, що кожна війна має різні форми.
По-перше, це залежить від технічного прогресу, який визначає розвиток озброєнь і техніки.
І, по-друге, від політичних умов в країні та за кордоном, а також від економічного середовища.
Перемога потребує унікальної стратегії та слідує унікальній логіці.
Зараз добре відомо, що центральним рушієм цієї війни є розробка систем безпілотної зброї.
Вони поширюються з неймовірною швидкістю, і сфера їх застосування стає все ширшою.
Важливо те, що саме ці безпілотні системи, такі як безпілотники, разом з іншими видами передової зброї є найкращим способом для України уникнути втягнення в позиційну війну, де ми не маємо переваги.
Втім, хоча володіння такими технологіями є ключовим, це не єдиний фактор, що впливає на поточну стратегію.
Ми повинні боротися зі зменшенням військової підтримки з боку ключових союзників, борючись із їх власною політичною напругою.
Запаси ракет, засобів протиповітряної оборони та боєприпасів для артилерії у наших партнерів вичерпуються через інтенсивність бойових дій в Україні, а також через глобальну нестачу порохових зарядів.
Росія, беручи до уваги те, як події на Близькому Сході відвернули увагу міжнародної спільноти, може спробувати спровокувати подальші конфлікти деінде.
Слабкість режиму міжнародних санкцій означає, що Росія, у партнерстві з деякими іншими країнами, все ще здатна розгорнути свій військово-промисловий комплекс у погоні за війною на виснаження проти нас.
Ми повинні визнати суттєву перевагу ворога в мобілізації людських ресурсів і порівняти це з нездатністю державних інституцій в Україні покращити чисельність наших збройних сил без застосування непопулярних заходів.
Недосконалість нормативно-правової бази в нашій державі, а також часткова монополізація оборонної промисловості залишаються під тиском.
Нарешті, ми залишаємося підбиті недосконалістю нормативно-правової бази в нашій країні, а також частковою монополізацією ОПК. Це призводить до вузьких місць у виробництві – наприклад, боєприпасів – що ще більше посилює залежність України від її союзників щодо поставок.
Наш бойовий досвід, особливо з 2022 року, є унікальним – але в інтересах перемоги ми повинні постійно знаходити нові шляхи та нові можливості, які допоможуть нам отримати перевагу над ворогом.
Можливо, пріоритетом номер один тут є оволодіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних і високоефективних безпілотних транспортних засобів та інших технологічних засобів.
Вже зараз такі засоби дозволяють командирам стежити за ситуацією на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, за будь-яких погодних умов.
Але не тільки це.
Вони надають розвідувальні дані в режимі реального часу, дозволяючи коригувати вогонь цілодобово, без пауз, що дає нам можливість наносити високоточні удари по ворожих цілях на передовій позиції та в глибині.
Коротше кажучи, це означає не що інше, як повне перепланування операцій на полі бою – і відмову від застарілого стереотипного мислення.
Нові операції можуть включати створення цифрового поля, радіоелектронний контроль середовища або комбіновану операцію з використанням атакуючих дронів і кіберактивів.
Такі операції будуть скоординовані та проводитимуться за єдиною концепцією та планом.
Важливо те, що ціль не завжди буде зосереджена виключно на бойових діях.
Це може бути спрямоване на зменшення економічних можливостей противника, або ізоляцію, або виснаження його.
Напади можуть мати психологічні цілі.
При цьому на даний момент пріоритетом залишається покращення ситуації на полі бою.
І тут технологія може похвалитися безсумнівною перевагою над традицією.
Дистанційне керування цими засобами означає менше військових у небезпеці, тим самим зменшуючи рівень людських втрат.
Це дає можливість зменшити (хоча, звичайно, не виключити) залежність від важкої техніки під час виконання бойових завдань і загального ведення бойових дій.
І це відкриває можливість завдання раптових масованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури та вузлам зв’язку без розгортання дорогих ракет чи пілотованих літальних апаратів.
Подальші переваги стануть очевидними з часом, хоча, звичайно, ворог весь час шукатиме способи захиститися від таких операцій і перехопити або повернути ініціативу.
Отже, системи захисту також потребують постійного вдосконалення, як і заходи протидії, спрямовані на використання ворогом нових технологій.
Виклик для наших збройних сил не можна недооцінювати.
Це створення абсолютно нової державної системи технологічного переозброєння.
Враховуючи все на даний момент, ми вважаємо, що створення такої системи може бути досягнуто за п’ять місяців.
Наші партнери дотримуються такої ж думки.
Цей час буде витрачено на створення відповідної організаційної структури, заповнення та оснащення посад, забезпечення навчання та підтримки, розбудову допоміжної інфраструктури та логістики та розробку доктринальної основи.
Підсумовуючи, у 2024 році ми повинні зосередити наші основні зусилля на трьох напрямках.
Створення системи забезпечення наших збройних сил високотехнологічними засобами.
Представляємо нову філософію навчання та ведення війни, яка враховує обмеження щодо ресурсів і способи їх використання.
І якомога швидше освоєння нових бойових можливостей.
Ми вже маємо можливості знищити ворога і забезпечити існування державності.
Нашою метою має бути скористатись моментом – максимально накопичити новітні бойові можливості, які дозволять залучити менше ресурсів для нанесення максимальної шкоди ворогу, припинити агресію та захистити від неї Україну в майбутньому.
Читайте також: Сценарії війни в Україні в 2024-2025 роках: виснаження, заморожування, Перемога і Джокери
