Вбиті росією. Мама Захисника України Валентина Королькова загинула разом з чоловіком внаслідок повітряної атаки. Валентина вирощувала різні сорти винограду та квіти. Разом із чоловіком доглядали кролів і качок. А згодом господарство перевелось і залишились тільки коти і собаки. Після обстрілу вони ще довго бігали руїнами будинку…
Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Валентина Королькова
Загиблі у Хмельницькому: Валентина Королькова
Валентина Королькова загинула 22 березня 2024 року від російського обстрілу міста Хмельницького. Поряд не стало її чоловіка Анатолія Королькова. Невістка подружжя потрапила до реанімації. Дім родини зруйновано.
Валентині було 74 роки. Жила у Хмельницькому у будинку, який будувала спільно зі своїм чоловіком. До пенсії працювала бухгалтеркою на заводі. Опісля була сестрою-господинею в обласній лікарні. Останні роки залишалась удома, поралася по господарству.
Валентина вирощувала різні сорти винограду та квіти. Разом із чоловіком доглядали кролів і качок. А згодом господарство перевелось і залишились тільки коти і собаки. Після обстрілу вони ще довго бігали руїнами будинку.
«Мама завжди казала, що відпочинок має бути активним. Вони з батьком все життя працювали. То на городі, то на дачу їздили. Батьки постійно будували свій добробут. Звели цей будинок, збудували маленький будиночок на дачі. Вони дуже любили працювати на землі. Любили, щоб були в домі гості. Співали на застіллях українських пісень. Любили нас із братом і наші сімʼї. Мій старший син був із ними більше, ніж з нами… Мама з татом вчили нас любити і поважати як свою, так і чужу працю. Вчили любити країну і бути добрими. Намагалися дати все найкраще своїм дітям», – розповів син загиблих, військовий ЗСУ Євген Корольков
Із Валентиною та Анатолієм попрощалися 24 березня у Хмельницькому.
У Валентини залишилось двоє синів із дружинами та п’ять внуків.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
