Вбиті росією. Геннадій Сківський був водієм тролейбусу, у який влучила російська ракета біля ДніпроГЕС. Він міг вийти на пільгову пенсію, але марив своїм тролейбусом, і залишився працювати. Тієї ночі, як завжди, вийшов на зміну… Після першого удару ще встиг поставити машину на ручник і намагався зателефонувати диспетчеру. Геннадій обожнював куховарити, варив смачний борщ. Мав папугу, кота і собаку, яких дуже любив…
Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Геннадій Сківський
Загиблі у Запоріжжі: Геннадій Сківський
62-річний Геннадій Сківський загинув під час російського обстрілу 3апоріжжя 22 березня 2024 року. Він був водієм тролейбуса і їхав греблею Дніпровської ГЕС, по якій поцілили російські військові.
«Геннадій був черговим водієм, а це справа лише для дуже досвідчених. Відвозив і забирав з роботи працівників. Якраз тієї ночі він мене привіз додому, – розповіла цивільна дружина загиблого Наталія Меркулова, яка працює водійкою трамвая. – На момент обстрілу Гена у тролейбусі був один. Після першого прильоту він не розгубився, а встиг поставити машину на ручник, що свідчить про його професіоналізм. Відкрив задні двері, взяв телефон, намагався зателефонувати диспетчеру, проте вже не зміг…»
Геннадій Сківський був родом із Запоріжжя. Закінчив технікум, де здобув освіту моториста. Служив в армії. Із 1980-х працював водієм тролейбуса. Навчав цій справі інших. У вільний час обожнював збирати електропристрої, а ще – готувати. Мав папугу, кота і собаку, яких дуже любив.
«Я знала Геннадія із 1987 року, стажувала у нього. Це був інструктор від Бога, усе міг розказати, детально розʼяснити. У житті надійнішого колеги, аніж він, я не зустрічала. Він міг покинути все та побігти на допомогу іншим, дати пораду, виконати кожне прохання – навіть якщо це здається неможливим. Без перебільшень, людина з великої літери, і змиритися з тим, що його немає, ми не можемо», – додала колега Ольга Ярочкіна
У 55 років Геннадій міг вийти на пільгову пенсію, проте, як каже дружина Наталія – він марив тролейбусом, і залишився працювати.
Добрий та хазяйновитий чоловік. Часто шукав нові рецепти в інтернеті, щодня розповідав, що сьогодні приготує… Він варив борщі для моєї подруги, яку доглядаю, і так їй подобалася ця страва від Гени, – додала Наталія
У Геннадія Сківського залишилися мама, цивільна дружина, брат, сестра, діти і племінники.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
