Вбиті росією. Марина Євдоченко намагалася евакуюватися з окупованого села. Її машину розстріляли окупанти. Поряд загинув також 15-річний син.
Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Марина Євдоченко
Загиблі на Чернігівщині: Марина Євдоченко
41-річна Марина Євдоченко загинула біля села Бірки на Чернігівщині 11 березня 2022 року. Авто, у якому вона евакуйовувалася з окупованої місцевості, розстріляли. Поряд загинув також 15-річний син Марини.
«25 лютого я пішов на роботу – заправляю киснем медичні балони, які особливо потрібні хворим на ковід. Того ж дня поряд із нашим будинком був «приліт». Згодом зателефонувала Марина, сказала, що друг брата запропонував переїхати до нього на дачу в село Піски Чернігівської області, мовляв, там буде безпечніше. Я з ними не міг поїхати через роботу», – пригадав чоловік Марини Сергій
У Пісках Марина з сином провели кілька днів. Потім вона зателефонувала чоловікові і сказала, що в село зайшли окупанти. Там зникло світло, на дачі закінчилася їжа.
«У Марини почалася паніка, дуже хотіла додому. Думаю, в неї загалом з’явилися панічні атаки після того, як перехворіла на ковід. Увечері всі, хто був на дачі, вирішили виїжджати. Близько 12.00 наступного дня сіли до машини. Дорогою брат Марини Роман зупинився біля якогось блок-посту. Це були наші, дозволили їхати далі. Тільки почали рушати, Роман встиг побачити попереду солдата, який скочив у канаву. Видно, щось побачив. Зразу після цього почався вогонь. Маринка з Дімою сиділи ззаду, їх – на смерть. Також вбили сусідку тьотю Аню. Тещі після поранення ампутували обидві руки», – розповів Сергій
Ввечері українські військові змогли забрати з місця трагедії тіла. Загиблих транспортували до моргу.
Марина Євдоченко була киянкою. Вчилася на кондитерку. Після народження сина присвятила себе його вихованню. Коли синові виповнилося 10 років, пішла працювати у мережу косметичних магазинів. Там починала з розкладки товару, зросла в кар’єрі до керівниці магазину.
Вона вміла захоплюватися своєю роботою. Старалася, щоб добре продавався товар, щоб люди до них йшли, а співробітники отримували кращу зарплату, – додав Сергій
З Мариною він познайомився вдома у свого однокласника. Вона дружила з його сестрою. Була на чотири роки молодшою.
Я звернув увагу на її усмішку. Палець покажи – починала сміятися до сліз. Мене це підкупило. Маринка дуже любила життя, дуже любила Діму, – сказав Сергій
У Марини Євдоченко залишилися чоловік, мати, батько і молодший брат.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
