Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Злата Поліщук
Загиблі діти України: Злата Поліщук
Златі Поліщук було вісім років. Її життя відібрала російська армія 2 березня 2024-го, серед ночі поціливши безпілотником по багатоповерхівці в Одесі. Поряд не стало її мами Тетяни, вітчима Олега, старшого брата Сергія і молодшої сестрички Єлизавети.
Злата Поліщук народилася у селі Раухівка на Одещині. Згодом родина переїхала до Маріуполя, де мама і вітчим дівчинки проходили військову службу. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, дівчинка з братами повернулись до бабусі в Одеську область. Мама з вітчимом деякий час ще залишались у Маріуполі.
У 2023-му у Злати зʼявилась сестричка Ліза. Останній період сім’я жила в Одесі у будинку на проспекті Добровольського. Злата ходила до третього класу місцевої школи. Деякий час займалась акробатикою. Обожнювала малювати.
«Злата у нас була розумничка, дуже гарно вчилась. Світла, позитивна і радісна дівчинка», – сказала її тітка Олена Цуркаленко
У Злати Поліщук залишилися брат, тітки, бабуся, дідусь та інші рідні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
