Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Тетяна Попова
Загиблі в Ірпені: Тетяна Попова
5 березня 2022 року 24-річна Тетяна Попова отримала осколкове поранення внаслідок падіння снаряда біля будинку в Ірпені. Її ще встигли доправити до лікарні, проте врятувати життя не вдалося.
Тетяна була родом із Гостомеля. Закінчила школу із золотою медаллю. Вступила до інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Уже з другого курсу практикувалася на Радіо Свобода, а будучи третьокурсницею почала там працювати. З часом Тетяну зацікавила реклама, вона пройшла декілька курсів і створила власну компанію.
У вільний час любила читати. Добре знала англійську. Рідні пригадують її талановитою і креативною.
«Танюшка закінчила чи не всі курси, що стосувались реклами й давали їй можливості для розвитку. Вона успішно працювала у цьому напрямку, постійно зростала професійно», – розповів батько Руслан
Повномасштабне вторгнення застало Тетяну в Ірпені – там вони з коханим орендували квартиру. Першого ж дня тато зателефонував і просив приїхати до Гостомеля, аби триматися разом. Уранці 24 лютого дівчина вже була з батьками.
«Під час перших боїв ми були разом вдома, у Гостомелі. Один із моїх товаришів, який жив у більш безпечному районі Ірпеня, сказав, що можна перечекати у нього. Там ще були і світло, і вода… Ми вирішили вибиратися – так і мешкали в друга кілька днів», – розповів Руслан Попов
Від обстрілів родина ховалась у вбиральні, користуючись правилом двох стін. Під час тиші виходили.
5 березня якраз було затишшя, пригадує батько Тетяни. Усі сиділи на кухні. В якийсь момент біля будинку розірвався снаряд, осколки полетіли на кухню. Тетяна та її молодша сестра Оксана отримали поранення.
«Найімовірніше, снаряд влучив у дерево, стався вибух. Меншій дочці осколки пройшлись по голові та спині, а Тані зачепило плече, вона впала. Ми намагались зупинити кров. Поранення було тяжке. Ми максимально затомпанували рану і повезли в Ірпінський військовий госпіталь. Вона ще була при тямі, навіть сама вийшла з авто… Думали, що все буде добре, адже донька потрапила до рук лікарів…» – додав Руслан Попов
Зранку 6 березня рідні Тетяни вже були в окупації, а через два дні їм вдалося вийти через Романівський міст і дістатись Києва. Там вони дізнались, що Тані не стало.
«Три години тривала операція, але оскільки осколок потрапив у підключичну артерію, вона втратила багато крові. Врятувати її не змогли…», – сказав батько загиблої
Поховали Тетяну Попову у Гостомелі на кладовищі. У неї залишилися мама Ольга, тато Руслан, молодша сестра Оксана, а також бабуся, дідусь та інші рідні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
