Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Іван Вакулюк
Загиблі у Маріуполі: Іван Вакулюк
13 березня 2022 року Іван Вакулюк разом із мамою Анною готували їжу біля свого будинку у Центральному районі Маріуполя. Почали лунати вибухи, син і мама не встигли сховатися від обстрілу та загинули. Поряд загинули ще троє людей.
Це був дуже потужний обстріл. Іванові відірвало ногу, він втратив багато крові. Пʼятиповерхівка, де вони з мамою жили, згоріла, – розповів колега Івана, Віталій Тімборовський
Іванові Вакулюку був 31 рік. Народився у Маріуполі. Закінчив гімназію №27. Згодом отримав диплом Харківського вишу. За приблизно 10 років до початку повномасштабної війни втратив тата.
Іван працював у телекомунікаційній компанії «Формат». Був старшим зміни відділу технічної підтримки.
Він був розумним і працьовитим. Соромʼязливим, приємним у спілкуванні. Завжди намагався допомогти дівчатам із абонентського відділу, надаючи консультацію чи знайшовши майстра для абонента. Роботи було багато, та ми знаходили час і пожартувати. Якось, пам’ятаю, чергували у його день народження. Він, звісно, нічого не сказав, але ми дізналися і організували свято: кульки надули, подарунок зробили… Іван був добрий та гарний хлопець. Дуже шкода, – згадала колега Ірина Титаренко
Під час повномасштабної війни Іван та його мама Анна залишалися у Маріуполі. Виїздити не хотіли.
Я просила їх виїжджати, але племінник із невісткою вирішили залишитися. Обстріли посилювалися. Машина в гаражі згоріла. Останній раз я розмовляла з Анною 9 березня. «Надю, ми в пеклі! – сказала тоді дружина мого брата…», – пригадала тітка загиблого, Надія Вакулюк
Вона пригадує племінника товариським, веселим і закритим водночас.
Свою родину так і не створив. Вів здоровий спосіб життя. Любив мандрувати. Їздив відпочивати за кордон. Захоплювався компʼютерами…, – додала Надія
Івана та його маму Анну спершу поховали у дворі, а в червні 2022 року перепоховали на Старокримському цвинтарі.
В Івана залишилися тітки, дядько та двоюрідні сестри.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
