Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Євген Циганко
Загиблі на Харківщині: Євген Циганко
21 жовтня 2023 року Євген Циганко вийшов на роботу в нічну зміну. Він працював на терміналі Нової пошти в селищі Коротич Харківської області. Того вечора російська армія вдарила по терміналу ракетою.
Євген отримав важкі травми – відкритий перелом ноги, осколкове поранення у груди, контузію і забій правої легені. Проте лікарі були налаштовані оптимістично, адже поступово йому ставало краще. Родина раділа, бо Женя був при тямі, починав самостійно їсти, пробував вставати з ліжка…
Проте в одну ніч його легені перестали дихати. Євгена Циганка ввели в медикаментозний сон, із якого він уже не вийшов. 3 листопада 2023 року його серце зупинилося. Євгенові назавжди 29 років…
Він народився у Харкові. Тут виріс, отримав освіту, працював і насолоджувався життям. Мама Ірина пригадує, що Женя був працьовитим, любив досліджувати все навколо, а бабуся Віра Андріївна додає, що при цьому він і бешкетувати встигав, і міг цілий день простояти на вулиці під дощем, прилаштовуючи у добрі руки знайдене безпритульне кошеня.
Коли Женя пішов у перший клас, у родині народилася молодша донька Марія. Дітей мама виховувала сама, тому батьківські обов’язки спочатку лягли на плечі дідуся Леоніда Васильовича, а як його не стало, то єдиним чоловіком у родині залишився Євген. Він був молодшій сестричці і за батька, і за брата, і за друга.
У 2010 році Євген вступив до електромеханічного фахового коледжу Харківського національного університету міського господарства, здобував фах механіка. Разом із тим допомагав рідним – і матеріально, і по господарству.
За спеціальністю Женя не працював. Змінив кілька робіт, а влітку 2022 року його запросили до харківського інноваційного терміналу Нової пошти на посаду фахівця ділянки. Він прийняв пропозицію і полюбив свою роботу.
«Євген був чуйним, добрим, мав велике серце. Не знав слова «ні». Допомагав усім. Мав багато друзів. Був душею компанії. Женя обожнював дітей, улюбленою справою для нього було купувати подарунки для малечі друзів, гратися з дітками», – додала мама Ірина
У Євгена Циганка залишилася мама, бабуся і сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
