Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Захисник Олександр Синяков
Полеглі Захисники України: Олександр Синяков
Бойовий медик Олександр Синяков загинув 10 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Гуляйполе Запорізької області. Йому назавжди 35.
Олександр народився і жив у місті Жовті Води Дніпропетровської області. Навчався у школі №1 і Центрі дитячої та юнацької творчості. Потім закінчив Жовтоводський промисловий технікум, здобув фах техніка-електрика. Пройшов строкову військову службу. З 2011 року працював у Жовтоводському ЦДЮТ, спочатку був педагогом, а згодом став керівником гуртків «Школа безпеки», «Туристичний», «Робототехніка». У 2021 році за високий рівень професіоналізму був нагороджений педагогічною премією імені Мотрі Остапівни Рябикіної. Протягом останніх років разом з представниками організації «Козацький полк Жовтоводський» допомагав проводити таборування дітей.
Під час повномасштабної війни, у вересні 2022 року, чоловік став до лав Збройних Сил України та вирушив на фронт. Разом із побратимами боронив рідну державу на найгарячіших ділянках фронту.
«За 12 років роботи в ЦДЮТ хлопець, якого всі називали «Сашка», перетворився на поважного, але такого улюбленого дітьми та колегами Олександра Олеговича. Він пишався досягненнями та перемогами своїх учнів, а вони – що в них такий крутий керівник… Свою майбутню дружину Анастасію хлопець теж зустрів у ЦДЮТ. Це була неймовірна пара, яка подорожувала, займалась екстремальними видами спорту, прихистила безпритульного собаку та просто кохала одне одного… Коли Олександр приїздив у відпустку, обов’язково приходив на роботу. Всі збігалися, розпитували та слухали. А він, зазвичай, такий небагатослівний, говорив і говорив… В останній свій візит узяв білет на потяг і … випадково опинився у вагоні із вихованцями ЦДЮТ, командою «СТРІМ», яка їхала на фестиваль… Вічна тобі пам’ять, наш Сашко!» – зазначили у Жовтоводській міській раді
«Він дозволяв називати себе «Сашка», «Саня». На його заняттях ніколи не було нудно. Його любила й поважала вся малеча. Про Олександра Олеговича можна говорити дуже багато, бо він був саме тим «одним на мільйон». Як говорила директорка ЦДЮТ під час церемонії прощання з нашим Героєм: «Для нашого містечка перемога настане в той момент, коли повернеться наш Сашка», – розповів Артем, колишній вихованець Олександра з гуртка «Робототехніка».
Поховали Олександра у рідному місті.
У нього залишилися мама Тетяна Григорівна, дружина Анастасія, брат Сергій, рідні, друзі, колеги, вихованці та побратими.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
