Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олександр Біжанов
Життя Олександра Біжанова відібрала російська ракета. 21 жовтня 2023 року ворог вдарив по терміналу Нової пошти у селищі Коротич на Харківщині. Олександр працював там. Поряд загинули п’ятеро його колег. А невдовзі у лікарні обірвалося життя іще двох.
19 листопада Олександру виповнилося б 22 роки. Він народився у селі Губарівка на Харківщині. Коли мав трохи більше, як два роки, батьки розлучилися. Зростав із мамою і бабусею.
«У п’ять років Сашко пішов до школи. Дуже хотів вчитися. Всі переживали, що він не зможе, адже був молодшим від однокласників. Але він зміг. І навчався гарно. Улюбленим предметом Сашка була математика. Після 9 класу вступив у технікум. На другому курсі захворів – мав дисплазію колінних суглобів. Довелось оперувати. Ми з ним заново вчилися ходити. Раділи кожному кроку. Я від радості плакала, а він мене підтримував – казав, що все буде добре. Сашко був щирим і чуйним. Добрим, справедливим. Трішки сором’язливим», – розповіла Лариса Біжанова, мама Олександра
Поки не захворів, Сашко любив грати футбол. Любив собак, котів. Захоплювався комп’ютерами. Після технікуму став студентом Харківського авіаційного інституту. Навчався за спеціальністю «Інформаційно-вимірювальні технології». Отримав посвідчення водія і мріяв придбати авто. Мав багато друзів.
«Сашко був дуже працьовитим. Завжди намагався допомагати, бачив, що мені на мінімальну зарплату було важко прожити. Влаштувався на роботу в одне із відділень Нової пошти у Харкові. Спершу працював вантажником, сканувальником, а останній час був оператором навантажувача у селищі Коротич. Підскладав грошей на ремонт. Казав: «Я тобі старість облаштовую…» Ми з сином зідзвонювалися щодня. Сашко питав: «Як ти, ма?» Я відповідала: «А як ти, синочок? Якщо у тебе все добре, то у мене теж…», – сказала Лариса Біжанова
Поховали Олександра у рідному селі. У нього залишилися мама, бабуся та інші родичі.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/