Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Євген Петрашенко
Загиблі у Бучі: Євген Петрашенко
43-річного Євгена Петрашенка російські військові застрелили 4 березня 2022 року у квартирі будинку, що на вулиці Яблунській, 203А у Бучі. Три кулі влучили чоловікові в спину і одна в голову.
«Під час окупації Бучі російські солдати ходили по будинках. Де їм не відчиняли – розбивали двері. У нашому будинку була сусідка з маленькою дитиною, жили навпроти. У підвал вони не спускалися. Коли до неї прийшли окупанти, сказала, що відкриє їм, якщо буде також Женя. Знаю, що він зайшов із ними у квартиру. Солдати подивилися там і вийшли… Сусідці окупанти наступного дня сказали, що Женя поїхав кудись. А 6 березня до мене у підвал зайшов сусід Леонід Гой і розповів, що Євгена вбили. Тоді я пішла в квартиру і побачила його…», – розповіла Тетяна Батура, дружина загиблого
До 10 березня тіло Євгена лежало у квартирі, а потім Леонід із іншими чоловіками поховав його поряд із трансформаторною будкою за будинком. Через 9 днів окупанти вбили і Леоніда.
Євген Петрашенко був родом із селища Великий Любінь Львівської області. Служив у 169-у навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого. Останні роки працював митним брокером і менеджером зовнішньоекономічної діяльності.
Ми 12 років прожили у цивільному шлюбі. Женя був дуже справедливим, добрим. Коли йому телефонували друзі і просили допомогти, ніколи не відмовляв. Його захопленням і хобі була митниця, – розповіла дружина Євгена
10 квітня 2022 року тіло Євгена Петрашенка ексгумували. Рідні знайшли його в Київському обласному морзі й опізнали.
На шиї загиблого був ланцюжок, а натільного хрестика, який він носив – не виявили.
Потім, коли я прибирала, знайшла його у квартирі. Спочатку він був зі мною, а згодом відвезла на могилу, – сказала Тетяна Батура
У Євгена Петрашенка залишилися мама, син, донька, дружина.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
