Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Михайло Панкін
Михаїлу Панкіну було три 3 роки і 8 місяців. Його життя відібрав авіаудар по багатоповерхівці в Маріуполі 23 березня 2022-го. Поряд загинули мама і бабуся хлопчика.
Михаїл народився в Маріуполі, був довгоочікуваною дитиною мами Ірини й тата Вʼячеслава. Особливий зв’язок мав із мамою, пригадують рідні: малюк не відходив від неї.
«Найчудовіший хлопчик у світі. Допитливий, у свої три рочки багато всього знав. Іра з ним займалася, він знав кольори, намагався рахувати. Любив гуляти з дітьми. Кататися на машині. Чекав біля воріт, коли ми приїдемо додому після роботи, аби в діда на колінах за кермом заїхати у двір», – пригадала малюка тітка Тетяна Кубай
«Михаїл ходив до 140-го садочку, я там працювала. Хлопчик був хорошим, спокійним, дружелюбним, чемним. Батьки його дуже любили», – додала вихователька Ольга Дюжая
Разом із батьками й бабусею Михаїл жив у приватному будинку в Кальміуському районі. Під час боїв за місто, 15 березня 2022, після обстрілів їхній дім згорів.
Тоді сім’я переселилася до бабусі Надії та дідуся Миколи – батьків матері. Вони мешкали на вулиці Металургійній, 19. Напередодні трагедії вся родина була в знайомих, які жили в сусідньому будинку.
«Мішутка вже спав, але сильно стріляли, тому Ірина почала збиратися у підвал. Знайома їй каже, аби залишалася, адже син спить. Але її немов тягнуло: «Страшно, підемо до підвалу». І всі наші пішли», – пригадала тітка Тетяна Кубай.
«У ніч із 22 на 23 березня вони пішли до підвалу будинку на вулиці Металургійній, 19. Там було два відділи. Один – теплий, другий – холодний. У теплому були сімʼї з дітками, а в холодному – всі інші. 23 березня 2022 року о 05:40 дві авіабомби скинули на ту частину будинку, де був відділ із дітками. Михаїл, мама і бабуся Надія загинули. Вижили дідусь Микола, батько та його матір», – розповіла родичка Наталія Устінова
Михаїла разом із мамою поховали на Старкокримському цвинтарі. У нього залишилися дідусь, бабуся, батько і дядько.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/