Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Дмитро Дутка
Загиблі Захисники України: Дмитро Дутка
23-річний солдат Дмитро Дутка, позивні Мітяй і Лис, загинув 9 січня 2023 року біля села Григорівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну вибухову травму внаслідок ворожого обстрілу зі ствольної артилерії.
Дмитро народився і жив у селі Лісна Велесниця Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківське вище художнє професійне училище №3 за спеціальністю «Різьба по дереву і бересту». У 16 років став членом УНСО як юніор, через 2 роки його прийняли в організацію. Працював у «Надвірнянському Лісгоспі». Вів активне та різноманітне життя. Був курсантом програми «Карпатський Легіон». Захоплювався спортом. Був інструктором і тренером з хортингу, кандидатом в майстри спорту України з хортингу, наставником з базового фехтування. Молодіжний активіст, член громадської організації «Краєзнавчо-туристичний спортивний центр «Аркан Стихій», інструктор зі сплавів Дністром.
Під час проходження строкової військової служби у 2020 році Дмитро підписав контракт із ЗСУ. І відтоді служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Під час повномасштабної війни пройшов навчання у Великій Британії. Після повернення обійняв посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу у своїй бригаді.
Дмитро неодноразово був відзначений нагородами: медалями «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизни», «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня. Також став повним кавалером ордена «За мужність» – у 2022 році отримав нагороди ІІІ і ІІ ступеня, а вже посмертно – І ступеня.
Він був найкращий: веселий, розумний, життєрадісний, цілеспрямований. Планів на майбутнє було дуже багато. Він так сильно любив життя! Я дуже пишаюся своїм сином, він справжній Герой України! Дуже велика втрата, дуже боляче втрачати таких молодих хлопців! Цей біль не передати словами, його не загоїти нічим! – розповіла мама полеглого бійця Тетяна
Поховали Героя у рідному селі.
Вдома на Дмитра чекали батьки, молодший брат, дружина, бабуся, дідусь.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
