Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Максим Логвиненко
Загибл діти України: Максим Логвиненко
14-річного Максима Логвиненка російські військові вбили 14 березня 2022 року біля села Гавронщина на Київщині. Хлопець із батьками намагався евакуюватися, та їхню автівку окупанти розстріляли з кулемета. Поряд із Максимом загинула його матір Валентина, а також троє людей із села Здвижівка.
Максим народився та мешкав у Києві. Добре навчався у школі. Відвідував спортзал, час до часу грав у футбол. Збирав моделі автомобілів, конструктори. Любив інтелектуальні ігри.
«Максим був комунікабельним, відкритим. Добрий, світлий хлопчик. Мав найкращого друга. Вони мешкали в одному під’їзді, разом ходили до школи, сиділи за однією партою», – розповіла тітка юнака Людмила Логвиненко
У перший день повномасштабної війни Максим із мамою Валентиною й татом Олександром виїхали у Здвижівку Бучанського району. Та невдовзі це село захопив ворог. Сім’я вирішила евакуюватися.
Вони рушили з колоною інших авто у напрямку селища Макарів. В машину Логвиненків сіли ще троє людей зі Здвижівки. Дорогою до Макарова почався обстріл, піднялися пилюка, дим і колона розсипалася. Родичі не побачили, куди поїхали перші авто, і вирішили зупинитися в селі Гавронщина на ніч.
«Зранку вони знову спробували виїхати. Були останніми в колоні. Пізніше свідки розповіли, що російський бронетранспортер виїжджав тричі на день із рейдом по селу. Коли він порівнявся із машиною Саші і Валі, то почав без попередження обстрілювати авто з кулемета. Усі в машині, крім брата, загинули. Його контузило, поранило в око, коліно було прострелене, були осколкові поранення руки та тіла. Брат вибрався з машини, дійшов до найближчої хати і впав. Місцеві надали йому першу допомогу. Потім їм вдалося зупинити кровотечу і брат вижив», – розповіла Людмила
Господар будинку, який прихистив Олександра, витягнув тіла вбитих із машини та закопав їх неподалік місця трагедії. Після ексгумації загиблих поховали на кладовищі.
У Максима залишилися батько, сестра та інші рідні. Тато юнака після пережитого потребує реабілітації.
Підтримати родину:
- 5457 0822 3757 0564 (Логвиненко Людмила Миколаївна)
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
