Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Марина Дудка
Загиблі у Херсоні: Марина Дудка
15 квітня 2023 року російська армія обстріляла Херсон. Один зі снарядів влучив у дерево між дитсадком та школами №24 і №41. Неподалік проходили Марина Дудка та її мама Ірина. Уламки смертельно поранили їх. Марині було 28 років.
«Коли почув вибух, почав їм телефонувати, але слухавки ніхто не брав. Десь на десятий раз відповіла невідома жінка і сказала – вибачте, вони загинули. Я побіг до моїх дівчат. Якраз приїхала «швидка». Навколо було багато крові. Уламок потрапив дочці в голову. На її тілі були множинні поранення. Дружині уламок потрапив у груди. У той момент я думав – хоча б одна із них дихала…» – розповів батько Марини, Володимир Дудка
Марина народилася в Херсоні. Після пологів її мама захворіла, діагностували сепсис. Ірина близько місяця провела в лікарні, а Володимир, як він сам каже, одразу ж пройшов курс молодого батька.
«Поки дружина була в лікарні, я сидів з Маринкою, годував її сумішами. Було важко», – розповів Володимир.
Марина закінчила школу №41. Навчалася у медичному коледжі, а потім – в університеті за спеціальністю «реабілітолог». Працювала терапевткою у дитячій спортивній школі. Потім закінчила курси косметолога і влаштувалася майстринею епіляції в салон краси.
Після початку повномасштабної війни Марина з родиною не виїжджали з Херсона.
«Окупанти казали, що вони тут назавжди. З останніх поверхів будинків виганяли мешканців та ставили там кулемети», – пригадав період окупації міста батько загиблої
Попри все, Марина, Ірина та Володимир залишалися в Херсоні до його звільнення Збройними силами України в листопаді 2022 року. На їхньому балконі під час окупації висів синьо-жовтий прапор.
«Я не знаю, як далі жити без моїх дівчат», – сказав Володимир Дудка
Марину поховали у весільній сукні. У неї залишилися батько, бабуся і дідусь.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
