Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Владислав Стасів
Солдат Владислав Стасів загинув 21 вересня 2022 року в бою за селище Ямпіль на Донеччині. Куля ворожого снайпера обірвала життя 22-річного воїна.
Владислав народився у місті Стрий Львівської області. Навчався у місцевій школі №3. Згодом вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на спеціальність «Туризм». Обожнював музику, зокрема, захоплювався фрістайлом. Писав вірші. Любив гори і тварин. Окреме велике значення у його житті відігравав футбол, хлопець був фанатом київського футбольного клубу «Динамо», тому у війську обрав собі однойменний позивний.
Під час повномасштабного російського вторгнення Владислав приєднався до 103-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Був навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Разом із побратимами захищав Сумщину, Харківщину і Донеччину.
Посмертно солдат Стасів нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Влад – найвідважніша, найпринциповіша, наймужніша людина, яку я знаю. Мій коханий – істинний Герой, Воїн і ревний борець за справедливість. Він не мав військового досвіду, але це не завадило йому, як палкому націоналісту і патріоту України, з початком повномасштабного вторгнення добровольцем піти захищати Батьківщину, й у короткий термін опанувати військову справу. Влад завжди фонтанував позитивною енергією і харизмою. Всі випробування проходив з гумором і зі своєю неймовірною та чарівною усмішкою на обличчі. Як би і морально, і фізично важко не було, він ніколи ні на що не скаржився, казав, що все добре, і усміхався. Влад і зараз усміхається, я впевнена», – розповіла кохана дівчина воїна
«Спочивай з миром, Динамо! Гордий тим, що служив з тобою!» – написав побратим.
Поховали Героя на Алеї Слави у рідному місті.
Не дочекалися свого захисника з війни батьки Наталія і Володимир, брати Любомир і Степан, кохана Ангеліна.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/