Про майбутнє Каховського водосховища, яке фактично припинило своє існування після підриву росіянами Каховської ГЕС і греблі 6 червня 2023 року, багато говорять і дискутують. Офіційна позиція влади поки що єдина – відновлювати. А от науковці часто іншої думки.
Своє бачення долі території колишнього Каховського водосховища висловив у програмі Експерти у Васильєв Гостро на 11 каналі Артем Павличенко, еколог, перший проректор НТУ “Дніпровська політехніка”, передають Новини України – НСН.
Природа звикала десятиліттями, а тепер зворотній процес
Павличенко підкреслив, що Каховське водосховище – це штучно створений об’єкт і технічна споруда. Фактично її призначення було для забезпечення водою прилеглих територій, для забезпечення аграрного сектору.
Ну і відповідно природа звикала до цього десятиліттями, тобто стабілізація цієї системи відбувалася дуже багато років, – каже науковець
А тепер запустився зворотний процес. Природа звикає вже до нових умов..
Що стосується очікуваних прогнозів і чи вони підтвердилися, зарано казати, тому що на даний момент відбувається врегулювання рівнів води, підземних, поверхневих водойм, тобто зараз відбувається стабілізація. Ця система звикає. Це природа. Ми зараз бачимо дуже інтенсивні опади, дуже часті опади, зміна площі випаровування. Тобто, одна з особливостей Каховського водосховища та інших водосховищ – це дуже велика поверхня, з якої з невеликої глибини відбувається випаровування води, – розповідає Павличенко
З свердловин зникає вода
За його словами, на даний момент після підриву вода розподілилася по низинам, поступово вона стікає, і зараз можна побачити, що деякі території залишилися без води. Тобто раніше в свердловинах глибиною 10-15 метрів вода була, і мешканці мали доступ до нормальної питної води, а зараз ці колодязі є порожніми і свердловини теж.
Ми втратили ці запаси. І зараз уже на глибині 20-30 і більше метрів доводиться знаходити підземні водоносні горизонти. Тобто на даний момент те, що відбувається на поверхні, це одні процеси. Те, що відбувається в підземних горизонтах – це інші процеси, які ми, на жаль, не можемо зараз контролювати та прогнозувати, – каже науковець
Неможливість повноцінного аналізу і прогнозування він пов’язує з окупацією лівого берега, до якого фактично немає доступу.
Науковці можуть за допомогою засобів дистанційного згодування звертатися і контролювати, як змінюється дзеркало, але це, знову ж таки, опосередковані показники. Що відбувається на цій території, ніхто не знає. Ми можемо тільки частково прогнозувати і та частина, на яку є в нас доступ, вона поки підтверджує, що природа іде своїм шляхом: дно водосховища заростає вербами, тополями тощо… – розповів Павличенко
Також він нагадав, що за понад 60 років життя водосховища на його дні накопичилося багато мулових відкладень. Вони містять в собі органіку. Тепер вода зійшла – і вивільнилися ці поверхні. І задача номер один зараз – щоб ці поверхні не були небезпечними.
Якби дійсно це була поверхня, яка б висохла… Сухі пляжі… То це б було джерелом забруднення прилеглих територій пилом. Цей пил виносило б на прилеглі території, погіршувалися б умови землеробства, – згадав страшні прогнози минулого року наувовець
Але цього, на щастя, не сталося. Дно водосховища заростає лісом, а рослинність стримує пил.
Про майбутнє Каховського водосховища: для аграрієв територія непридатна багато років
Говорячи про майбутнє Каховського водосховища, Артем Павличенко нагадав, що це було найбільше водосховище України. В ньому зберігалася третина запасів води (якщо брати загальну кількість у шести водосховищах).
І щоб відновити ці запаси, потрібно багато років.
Тобто на даний момент втрати колосальні по запасам води, вони наповнювалися десятиліттями. Для того, щоб поповнити 18 кубічних кілометрів води, це треба знову ж десятиліття і відповідні умови. А в умовах кліматичних змін такої кількості води зараз в світі накопичити практично неможливо, – каже науковець
За його словами, питання «відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище», – дуже складне. Адже, по-перше, треба враховувати європейські стандарти, які передбачають оцінку впливу на довкілля будь-яких рішень.
І одна з проблем: коли створювали ці водосховища – цей фактор не враховували, не планували, взагалі не проводили стратегічного оцінювання впливу на навколишнє середовище, на навколишні екосистеми цих процесів. Побудували 6 водосховищ, затопили величезну кількість родючих ґрунтів, пошкодили і втратили унікальні екологічні системи, – розповідає проректор НТУ “Дніпровська політехніка”
Він додає, що потрібен час, аби зрозуміти, чи дійсно енергетичні системи потрібна Каховська ГЕС.
По-друге, відновити станцію до попереднього стану в таких обсягах буде надзвичайно складно.
В умовах змін клімату знайти вільну кількість води. Дуже складно. Треба шукати інше. Технології крапельного зрошування, наприклад, для аграрів. Тобто, фактично, ми звикли до того, що води в нас багато, і ми можемо її розливати на різні території, тобто, використовувати її, як нам хочеться. Але зараз, коли є нестача води, є цільне розуміння важливості цього ресурсу. Тут ми бачимо, що забезпечити повністю водність цих екосистем нам вже не вдасться. Частина територій, особливо ті, які знаходяться на певних відстанях від русла, буде регулюватися вже за рахунок опадів, за рахунок природних процесів. І ще декілька років, це однозначно, буде відбуватися стабілізація, – каже Павличенко
Також він нагадав, що треба буде розміновувати ці території, треба буде їх вивчати, розглядати можливості використання в різних напрямках. Тому однозначно рішення поки що ніхто не дасть.
Як на мене, то краще не відновлювати поки що, а дати відпочити природі. Тобто вона повинна все-таки збалансуватися. Тому що там постійні обстріли, постійне пошкодження… Як на мене, ці території для сільського господарства непридатні в найближчі десятиліття, тому фактично їх треба зробити унікальними територіями, на яких ми будемо вивчати наслідки воєнної агресії і, можливо, як перспектива, це створення такого природнозаповідного об’єкту…. – вислови в своє бачення науковець
Він додав, що, скоріш за все, русло Дніпра буде відновлюватися за старим руслом – ми це спостерігаємо вже зараз. Буде перерозподілятися вода із верхніх водосховищ. Русло буде змінюватися залежно від паводків, опадів та інших природних явищ.
Все буде добре
При цьому Артем Павличенко каже, що дивиться у майбутнє з оптимізмом.
Я завжди намагаюся дивитися з оптимізмом, тому що працюючи з природними об’єктами, я завжди дивуюся, як все-таки їм вдається відновитися з будь-яких умов. Навіть після токсичних відходів певних виробництв все одно все стає краще. Думаю, відновимося і після цього. Вірити в перемогу наших збройних сил і вони якнайшвидше дадуть нам доступ все-таки до відновлення цих територій, а науковці готові долучитися, – сказав він
Артем Павличенко: довідка
Павличенко Артем Володимирович (1978 р. н.) – еколог за освітою, кандидат біологічних наук (03.00.16 – екологія) з 2009 р., доктор технічних наук (21.06.01 – екологічна безпека) з 2017 р., професор з 2019 р.
З квітня 2017 р. по червень 2021 року очолював кафедру екології та технологій захисту навколишнього середовища.
З червня 2021 року перший проректор НТУ «Дніпровська політехніка».
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за розробку та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України.
За вагомий внесок у розвиток вугільної галузі України нагороджений знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня (2016) та ІІ ступеня (2019).
Ще новини України: «Чітко за старими мапами»: помічено вражаючу особливість процесів на дні Каховського водосховища
А також ми писали: Щороку Каховське водосховище наповнюватиметься водою: зараз рівень небезпеки коричневий
