Постійний вибухи, бомбардування і потреба в укриттях негативно позначаються на психічному здоров’ї людини. Через війну з Росією в українців з великою ймовірністю може розвинутися ПТСР у дітей і у дорослих. Основні симптоми і надання допомоги
У МОЗ розповіли про основні симптоми ПТСР у дітей та про те, як допомогти дитині впоратися з розладом психіки. Про це НСН дізнався з повідомлення на сайті Realist.
ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) – це порушення психічного стану, яке може розвинутись після пережитої травматичної події. При цьому симптоми розладу з’являються не відразу, а через деякий час (зазвичай через 3-6 місяців).
Через відстрочену симптоматику батьки часто можуть не пов’язувати зміни поведінки дитини з пережитими кілька місяців тому подіями, а вважати це погіршенням характеру, ознаками вікових криз або іншим.
На що звертати увагу
У різних вікових групах дітей прояви посттравматичного стресового розладу дещо відрізняються.
Дошкільники. У дітей дошкільного віку можуть спостерігатися такі прояви ПТСР: страх, проблеми зі сном, безпричинний плач, відмова від їжі, спалахи гніву, замкнутість, повернення до поведінки, властивої молодшому віку, відображення травмуючих подій в іграх і творчості.
Діти молодшого шкільного віку. Травмованим дітям притаманні безсоння, байдужість до навчання та минулих захоплень, страх перед майбутнім, невпевненість у собі, замкнутість, головний біль, проблеми з пам’яттю та концентрацією.
Підлітки. ПТСР може виявлятися через спалахи агресії, бунт, головні та інші болі, тотальну недовіру, заниження самооцінки, безсоння, кошмари, дратівливість, апатію, складнощі з концентрацією, небезпечну поведінку, депресію.
Якщо ви побачили ознаки ПТСР, у жодному разі не можна:
- Висміювати реакцію дитини або критикувати її за це.
- Знецінювати почуття та переживання дитини.
- Постійно повертатися до подій, що травмують, у розмовах.
- Обіцяти те, що ви не зможете виконати або залежить не від вас.
- Ігнорувати прохання та потреби дитини.
Як допомогти дитині з ПТСР
- Підтримка дорослих. Важливо розмовляти зі своєю дитиною, пояснювати, що те, що сталося, – тимчасово, що разом ви зможете впоратися зі стресом і жити далі. Зайвий раз не нагадуйте про пережиту подію.
- Спокій та емоційна рівновага батьків. Діти “зчитують” наш емоційний стан. Том,у щоб ваша допомога була більш ефективною, спробуйте самі стабілізуватися емоційно.
- Безпечний інформаційний простір. Захищайте дитину від новин та медійного контенту, який може травмувати.
- Звичний режим дня. Наскільки це можливо, поверніться до звичного життя, якщо деякі важкі події його змінили.
- Достатньо фізичної активності відповідно до віку. Подумайте, що зараз вам доступно і забезпечте дитині можливість бути фізично активною.
- Право висловлювання своїх емоцій. Дозвольте дитині демонструвати свої емоції, почуття та страх. Розмовляйте з нею, вислуховуйте, відповідайте на запитання.
- Корисні справи. Доручайте дитині виконувати та відповідати за доступні для її віку справи.
Якщо змінена поведінка дитини загрожує її життю чи здоров’ю або триває понад три місяці, потрібно обов’язково звертатися за кваліфікованою допомогою до психолога або з відповідним запитом до сімейного лікаря/педіатра.
Що таке травма свідка – симптоми та актуальні поради
