За рік повномасштабної війни ворог завдав величезної шкоди довкіллю України. Збитки цінюються у майже 1,9 трлн грн. Близько 600 видів фауни та 750 видів флори опинилися під загрозою знищення
Про те, якої шкоди окупанти завдали українській природі, «Главкому» докладно розповіли екологи, повідомляє НСН
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, майже 500 тис. га території України сьогодні – під окупацією або у зоні бойових дій. 2,4 млн га лісів вже звільнені та потребують відновлення. Під окупацією – 10 національних природних парків, вісім заповідників і два біосферні заповідники.
«Близько 600 видів фауни та 750 видів флори опинилися під загрозою знищення – зокрема, червонокнижні види. Вже зафіксовано близько тисячі випадків смерті дельфінів на узбережжях України, Болгарії та Туреччини», – розказав міністр.
Під окупацією – 10 національних природних парків, вісім заповідників і два біосферні заповідники
Окупанти завдали величезної шкоди довкіллю України
Крім того, у зоні бойових дій перебуває найбільш промислово розвинена частина України. Окуповано 132 родовища корисних копалин, а завдані довкіллю збитки за рік сягають 7,76 трлн грн.
Нардеп, голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко називає таку саму цифру. Але, за його словами, не враховано ще кілька складових.
«Ми не знаємо, що відбувається на окупованій території або тій, що деокуповується. Наприклад, екозахисні організації нещодавно виїхали на деокуповану частину Донеччини і побачили, що в одному з парків згоріло майже 500 га природно-заповідного фонду. У Криму після 2014 року знищувалися ліси, національні парки, завдяки «реконструкції» створювалися нові дороги там, де вони не мали би створюватися (будівництво Керченського моста, до прикладу, змінило флору і фауну Чорного та Азовського морів)», – зауважив він.
Бондаренко також нагадав, що остров Зміїний – також є частиною природно-заповідного фонду України.
«Це найдальша точка Чорного моря, де птахи гніздилися перед перельотом до теплих країн, а цього острова зараз майже немає. Відкладена у часі шкода від втрати можливості користуватися природно-заповідним фондом, лісами тощо – на півночі, півдні, сході ліси забруднені ще й вибухонебезпечними предметами. Цією проблемою треба буде займатися десятки років. Обрахувати остаточно зможемо після повної деокупації», – зазначає нардеп.
Якої шкоди довкіллю України завдали окупанти
Повітря
За даним Міністерства екології України, за перші сім місяців війни Росія спричинила додаткові прямі викиди вуглецю в атмосферу в обсягу близько 33 млн тонн. Лише від пожеж у лісах, на сільськогосподарських та інших об’єктах під час бойових дій в атмосферу потрапило більше 23 млн тонн парникових газів.
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко вважає, що проблемою №1 є забруднення повітря через пожежі на підприємствах.
«Пів таблиці Менделеєва йде у повітря. Це спричиняє кислотні дощі, після яких величезні хвойні масиви посохнуть, також вони знищують сільськогосподарські види рослин – листя обвуглюється і врожаю немає. Причому ці дощі можуть піти з України на тисячі кілометрів, скажімо, до Нідерландів або на Сибір. Та й люди дихають викидами після цих пожеж – сажею, оксидом азоту, діоксином сірки», – зазначає експерт.
Ґрунт
Окупанти завдали великої шкоди довкіллю України. Екологи б’ють на сполох через втрату країною родючого ґрунту внаслідок бойових дій.
«Внаслідок потрапляння снарядів поля між лісосмугами як віспою вражені воронками. Як це все після закінчення війни обробляти? Один сантиметр чорнозему утворюється сто років. Чорнозем – це шар родючого ґрунту, під ним – глина чи пісок. Відповідно, воронки, утворені обстрілами, необхідно буде засипати нижніми шарами, ущільнювати їх», – зауважує еколог Олег Листопад.
Володимир Борейко додає, що дуже багато орних угідь буде втрачено і внаслідок зведення оборонних споруд.
«Херсонська, Миколаївська, Донецька області вже втратили дуже багато орної землі. Коли є окопи чи розриви, трактор не пройде. Плюс – на землі багато мін, які ще не розірвалися, а розмінування буде дуже довгим процесом – у кращому випадку, це займе кілька років», – каже він.
Ліси
Еколог Борейко підкреслює, що ліси страждають не тільки від пожеж, а й від побудови укріплень.
«З останніх прикладів – у Києві, біля метро «Дарниця», у маленькому лісочку тероборона побудувала окопи і з 30 сосен п’ять вже засохло, бо окопи і польові будівлі руйнують місця росту дерев. Частину дерев вирубають через необхідність опалювати бліндажі», – каже він.
Тварини
Українські тварини гинуть не тільки через прямі влучання ракет чи бомб. Еколог Олег Листопад зауважує, що через звуки вибухів у котів і собак нерідко трапляються інфаркти. Або ж вони сильно лякаються, починають метушитися і травмуються. Те ж саме трапляється і з дикими тваринами. А ще вони перестають розмножуватися.
«У кожного виду тварин – свій сезон для шлюбного періоду. У копитних це зима, у птахів – весна. І якщо у гніздовий період колонія птахів потрапляє під обстріли, птахи просто залишать гнізда і кладки».
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко дає підстави для оптимізму навіть у такій ситуації.
«Зараз заборонене полювання. А мисливці для тварин – навіть страшніші за війну. Багато тварин зможуть втекти і врятуватися із зони бойових дій. І наприклад на Київщині, Чернігівщині, Львівщині, де бойових дій немає і нема полювання, для них зараз просто райське життя», – зазначає він.
Вода
За словами екологів, забруднення моря провокує перебування у ньому великої кількості старих суден.
«Багато суден радянських часів не мають обладнання для збору та утилізації відходів. Каналізаційні відходи, сміття, паливо-мастильні матеріали – це все йде безпосередньо за борт», – зазначає Олег Листопад.
Снаряди, міни, бомби, ракети отруюють воду, у яку потрапляють.
«Згадайте відомий бракон’єрський спосіб добувати рибу вибухівкою, а тепер уявіть, що замість динаміту вибухає багатотонна штуковина. Гинуть або калічаться у великій кількості водні організми, птахи, риба, безхребетні». І якщо снаряд потрапляє на територію, де перебуває якийсь з дуже рідкісних видів морської фауни, то є загроза винищення цілої популяції та виду одним авіаударом», – зазначає еколог.
Начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв розповів «Главкому», що через дії росіян гинуть дельфіни.
«Дельфіни гинули і раніше – через браконьєрство, рибальство. Проте це не йде ні у яке порівняння із тим, що почалося після початку повномасштабного вторгнення і, відповідно, посилення активності суден на Чорному морі. За різними даними (зокрема, й російськими), фіксується надзвичайна статистика загибелі дельфінів з березня по червень минулого року. Ніколи не було такої кількості контужених дельфінів, і за нашими оцінками, загинуло не менше 50 тис. дельфінів, чого не відбувалося ніколи. Це – катастрофа для чорноморських китоподібних», – каже Русєв. За його словами, невідомо, що буде, коли з середини березня у наш бік почнуть мігрувати дельфіни.
«У морі є багато мін, які були однією з причин загибелі дельфінів, чому є документальні підтвердження від болгарських та румунських колег. Не виключена й вірогідність того, що всі ці кораблі та підводні човни, що перебувають у районі Криму, рухатимуться кудись і травмуватимуть дельфінів», – веде далі Русєв.
Еколог також звернув увагу на величезну шкоду екологічній обстановці на Чорному морі від горіння «вишок Бойка», які з кінця червня щодня виділяють велику кількість вуглецю в атмосферу, що впливає на всю Європу.
«Це сотні тонн вуглекислого газу. І цю пожежу ніхто зараз не може загасити», – каже експерт.
У 2014 році Росія захопила так звані «вишки Бойка» – бурові платформи у 100 км від Одеси і 150 км від Криму. Крім газовидобутку, окупанти також використовували їх для спостереження за надводною обстановкою, за допомогою радіотехнічної розвідки.
20 червня минулого року Збройні сили України завдали удару по бурових установках «Петро Годованець» і «Україна». 26 червня у Чорному морі було обстріляно ще одну бурову платформу «Чорноморнафтогазу»: самопідйомну плавучу бурову установку «Таврида». Вогонь дістався свердловини, окупантам не вдається його загасити.
Каховська ГЕС
Окупанти обстрілювали Каховську ГЕС від початку повномасштабної війни, а з листопада почали спускати воду у Каховському водосховищі. Нині рівень води там на найнижчій позначці за 30 років. Якщо він продовжить падати, то без води можуть залишитися Криворізький та Нікопольський райони, Апостолівська, Зеленодольська, Грушівська, Вакулівська, Першотравневська, Марганецька, Мирівська та Токмаківська громади. Мешканці цих територій залишаться і без питної води, і не матимуть її для потреб сільського господарства, оскільки під загрозою Каховська зрошувальна система, яка забезпечує поливом лівобережжя Херсонської та Запорізької областей.
«Падіння рівня води стане катастрофою. Не буде вистачати води ані на побутові потреби, ані – що головне – на промивання дніпровських плавнів. Буде заходити багато морської води, зміниться екосистема у гирлі Дніпра», – підкреслює Іван Русєв.
«Якщо зараз вода буде швидко йти, оперативно цьому зарадити буде навряд чи можливо. Хіба що опріснювачами з моря, але це навряд чи можна буде зробити швидко. Для цього треба буде повністю змінювати державну політику використання природних ресурсів, особливо таких дефіцитних, як прісна вода», – додав Русєв.
РФ залишиться непокараною?
На жаль, існує велика ймовірність, що Росія залишиться непокараною за завдану Україні екологічну шкоду.
Еколог Олег Листопад каже, що моніторингу для відстеження всіх екологічних злочинів Росії зараз немає. Однак уряд фіксує усе, що в його силах.
«Є Державна екоінспекція, задача якої – фіксувати всі порушення, але у них немає таких ресурсів. Але оперативний штаб фіксує завдану шкоду і потім обраховує збитки. Урядом затверджені методики і робота у цьому напрямі ведеться», – зазначив він.
Олег Бондаренко, голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, запевняє: робота з обліку таки ведеться ведеться. Він наголошує на іншій проблемі – юридичній. За його словами, поняття екоциду у нашому законодавстві хоч і прописано, однак за цією статтею жодного разу нікого не притягали до відповідальності.
«Така проблема, до речі, не тільки у нас, а й по всьому світу. Екоцид мав бути п’ятим міжнародним злочином, внесеним до Римського статуту, поруч з геноцидом, лінгвоцидом тощо, але, на жаль, на сьогодні остаточного визначення екоциду не внесено до міжнародного законодавства», – зауважує Бондаренко.
Нардеп також додав, що українські фахівці вже формують матеріали позову проти РФ щодо екоциду, однак досі лишається чимало питань щодо цієї справи.
«Юрисдикція подання позову щодо екоциду, чи він буде подаватися як частина загального позову чи окремо, ще не визначено. Скоріш за все, це буде цивільний позов. Якщо ми стягнемо ці кошти, попереду велика робота щодо відновлення довкілля за допомогою наших партнерів. Десятки тисяч гектарів лісу, які були знищені на сході, підлягають відновленню, нами вже відкрито відповідні тендери на заліснення цих територій», – пояснює нардеп.
Визначення екоциду не внесено до міжнародного законодавства
Бондаренко звертає увагу, що за дотримання, наприклад, ядерної безпеки відповідає МАГАТЕ, тоді як аналогічної організації, яка б опікувалась навколишнім середовищем, наразі немає.
«Є багато міждержавних угод, які належним чином виконуються цивілізованими країнами, міжкордонні, транскордонні інструменти оцінки впливу на довкілля. Якби, наприклад, у нас відбулася якась проблема у регіонах, що межують з Румунією, ми мали би про це звітувати румунам і вони би вже оцінювали, яким чином це впливає на їхнє довкілля. Але РФ – абсолютно нецивілізована країна і всі договори, які вона підписувала, є фікцією», – додає він.
Бондаренко із сумом констатує, що наразі українські правники не можуть якось вплинути на покарання РФ за завдання шкоди довкіллю України: як показала практика, багато міжнародних угод виявилися недієвими перед лицем такої агресії.
Новини України:
Каховське водосховище за крок до катастрофи — скільки людей можуть залишитися без питної води
