Після підриву ГЕС не вщухають дискусії щодо потреби відновлення водосховища. Науковиця Ольга Гелевера озвучила аргументи, чому не треба відновлювати Каховське водосховище
На думку кандидатки географічних наук, доцентки кафедри географії та геоекології ЦДПУ імені Винниченка Ольги Гелевери, не треба відновлювати Каховське водосховище. НСН публікує аргументи науковиці, посилаючись на texty.org.ua
Логістика
Для сполучення правого і лівого берегів Дніпра потрібні мости, а не відновлення Каховського водосховища. Навпаки, над природним руслом Дніпра можна збудувати нові мости, що є неможливим при відновленні водосховища.
Пустеля
За річної кількості опадів близько 400 мм пустеля не утвориться. Територія колишнього водосховища у перші роки заросте бур’янами. Краще, щоб люди допомогли цьому процесу: засіяли/засадили ці землі рослинністю, наприклад, за допомогою дронів. У майбутньому на частині цих земель можна вирощувати, наприклад, енергетичну вербу, зважаючи на близьке залягання підґрунтових вод.
Забезпечення водою
Кривий Ріг вже відновлює водозабезпечення за рахунок води з Кременчуцького водосховища, що надходить через річку Інгулець. Будується водогін від міста Запоріжжя до Марганця, Нікополя та Покрова. Ставок охолоджувач ЗАЕС міститься на березі природного русла Дніпра, тому подати туди воду – це не надскладно. Диверсифікація водопостачання – важлива протидія терористичним загрозам.
Зменшення кількості вод
Без Каховського водосховища кількість дніпровської води не зменшиться. З Каховського водосховища середньорічні втрати на випаровування складали 1,81 км3, тобто річний стік Дніпра збільшиться на цей об’єм води. Сезонні коливання стоку регулюють 5 дніпровських водосховищ. Під час літньої межені вони мають «спрацьовувати корисний об’єм», тобто спускати воду нижче за течією.
З’явилося 2 тис. км2 земель, які можуть приносити користь.
Зрошення
Проблема полягає у піднятті води з природного русла Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти наявних зараз каналів та водогонів (у тому числі Північнокримського). Потрібно розробити сучасні насосні системи, можливо, мережу невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо. Сонячні електростанції на землях колишнього водосховища можуть виробляти необхідну електроенергію. Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води і дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур.
З’явилося 2 тис. км2 земель, які можуть приносити користь. Тут можна будувати, розміщувати сонячні електростанції, вирощували певні культури, відновлювати природні ландшафти тощо. Покращилися умови для видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейні.
Чому не треба відновлювати Каховське водосховище
Відновлення сакральних місць
З’явилася можливість відновлення (реконструкції) сакральних для українців місць – елементів Великого Лугу та Січей: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлинська, Нова Січ (Підпільнецька). Розпочинається археологічне обстеження цієї території.
Покращення якості дніпровської води
Це відбуватиметься внаслідок відсутності застою, заболочування та «цвітіння». Можливість відновлення природних нерестилищ цінних видів риби (осетрових).
Уникнення небезпеки руйнування греблі водосховища
Люди, які пережили трагедію через підрив рашистами греблі Каховської ГЕС, навряд чи захочуть знову перебувати під такою загрозою, яка створиться у випадку відновлення водосховища.
Відновлення навігації по Дніпру
Це можна вирішити шляхом днопоглиблення, будівництва шлюзів, у крайньому разі, обхідних каналів. Більшість порогів затоплено Дніпровським водосховищем. Треба вивчати досвід країн ЄС, де схожі річки є судноплавними без створення водосховищ.
“Для тих, хто відстоює необхідність відновлення греблі, пропоную розглянути варіант спорудження дамб вздовж Дніпра, які дозволять підняти воду на греблі без затоплення земель. Нехай Укргідроенерго закладе це у свій кошторис. Його керівник Ігор Сирота говорив, що для відновлення Каховської ГЕС потрібно 1 млрд доларів і 5 років, можливо, цього вистачить і для будівництва захисних дамб.
Також існують руслові ГЕС, для яких не потрібно створювати греблі. На жаль, мала гідроенергетика, яка нищить наші річки, віднесена до «зеленого» тарифу, що дає змогу їм отримувати значні прибутки за рахунок наших кишень. На початок 2022 року частка ГЕС та ГАЕС у структурі виробництва електроенергії України становила лише 6,7%”, – зазначає Ольга Гелевера.
Науковиця закликає керуватися сучасними підходами у природокористуванні, а не відновлювати «радянські монстри».
Вона наводить приклад США і ЄС, де вже демонтовано тисячі гребель, вони мають значний позитивний досвід спуску водосховищ (демонтовані греблі у США; демонтовані греблі у ЄС).
Ще новини України: Сакральне місце Великий Луг: чому екологи проти відбудови Каховського водосховища