Атаки на енергетику України – у чому відмінність ТЕС від ТЕЦ і чому Росія намагається їх зруйнувати

Про це розповідає НСН з посиланням на РБК-Україна.

Під обстрілами окупантів опинилася більша частина об’єктів генерації, внаслідок чого вони були зруйновані. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигала таким чином Україна втратила понад 6 ГВт потужності своєї енергосистеми.

“Це і гідроенергетика, і вугільна енергетика. Вони продовжують бити по наших енергетичних об’єктах, знищують трансформатори, генератори. На жаль, за останні тижні Росія знищила 80% теплової генерації”, – заявив він.

Атаки на енергетику України – у чому відмінність ТЕС від ТЕЦ і чому Росія намагається їх зруйнувати

Коротко про енергосистему України та чим відрізняються ТЕС від ТЕЦ

Українська енергосистема є розгалуженою структурою без конкретного центру. Генерація віддає електроенергію в єдину мережу, по якій вона доходить до споживача. Локальні мережі з’єднані через підстанції.

Більшість генеруючих потужностей перебувають у державній власності. Це атомні та гідроелектростанції, а також частина ТЕС та ТЕЦ. Також є велика кількість ТЕС та ТЕЦ, вітрових та сонячних станцій у приватній власності. Основний орган управління – компанія “Укренерго”, яка знаходиться у сфері управління Міністерства енергетики і забезпечує доставку енергії розподільчим компаніям.

Найбільші постачальники:

• ДТЕК – Бурштинська, Ладижинська, Добротвірська, Курахівська, Криворізька, Придніпровська, Запорізька (Енергодар), Луганська (Щастя) та Зуївська ТЕС (останні три в окупації)
• “Центренерго” – Трипільська, Зміївська та Вуглегірська (в окупації) ТЕС
• “Укргідроенерго” – Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Кременчуцька, Канівська, Дністровська ГЕС та ГАЕС, Дніпровська ГЕС-1 та ГЕС-2, Каховська ГЕС (останні три зруйновані)
• “Енергоатом” – Рівненська, Хмельницька, Южно-Українська та Запорізька АЕС (остання в окупації)

До повномасштабної війни в Україні понад 50% генерації припадало на атомні станції і до 7% – на гідроелектростанції (ГЕС) та гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС). Об’єкти теплової генерації ТЕС та ТЕЦ забезпечували близько третини електроенергії.

Загалом теплові станції та централі до 2022 року давали близько 34 ГВт енергії на рік. Потужності станцій в 4 рази перевищували потужності централей – 27,7 ГВт проти 6,5 ГВт. Загалом в Україні працювали 14 ТЕС та 21 ТЕЦ. Внаслідок атак 2022-2024 років частина з них зруйнована або пошкоджена.

Внаслідок удару зруйновано Трипільську ТЕЦ

Чому українські ТЕС та ТЕЦ стали основними цілями на нинішньому етапі війни?

Відповідь на це питання дав президент Володимир Зеленський кілька тижнів тому.

“Російські терористи зараз націлені на такі підлі удари – на енергетичне знекровлення України”, – зазначив він.

Теплова електростанція (ТЕС) – це об’єкт, який генерує електроенергію шляхом спалювання вугілля чи газу у спеціальних котлах. У них по трубах циркулює вода, яка при нагріванні перетворюється на пару, під тиском обертає турбіни, що генерують струм. Тепло виробляється принагідно, як правило, для міста-супутника. Основний процес – спалювання палива, що створює теплову енергію, перетворює її на електричну за допомогою турбін і генераторів.

Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) – це станція, яка виробляє електрику та тепло для локального використання. Залежно від розташування та технології супутня електроенергія подається для міста чи підприємства. Але в загальному обсязі виробництва вони займають до 10% та працюють за відносно рівним графіком.

Навіщо ці станції потрібні? Основна частина електроенергії виробляється трьома АЕС. А теплова та гідроелектроенергія мають вирішальне значення для балансування системи під час піків споживання. Маневрової потужності гідрогенерації недостатньо, щоб перекрити спади, тому роль ТЕС залишається високою.

22 березня РФ повністю зруйнувала Зміївську ТЕС

Росія повністю змінила тактику ударів по енергетичній інфраструктурі. Тепер вона запускає високоточні ракети по електростанціях в районах, менш захищених, ніж Київ. Деякі з них не встигнуть повністю відновити до зими, пише Financial Times.

Наслідки крайніх атак набагато сильніші, ніж узимку 2022-2023 років. Оскільки вони націлені на заподіяння непоправної шкоди. Видання наводить слова гендиректора ДТЕК Максима Тимченка, який каже, що якщо удари не повторяться, не менше 50% пошкоджених енергоблоків буде знову підключено до мережі.

Якби не тепла погода, імпорт із європейських країн та нарощування виробництва відновлюваної енергії, Україна зіткнулася б із масовими блекаутами, як минулого року. Поки цього не сталося. Багато в чому тому, що тоді переважно били по розподільчих станціях та трансформаторах. І це змушувало запроваджувати графіки по всій країні. Тепер точковими ударами по станціях росіяни намагаються знеструмити великі міста та промислові райони.

Ще одна важлива відмінність від зими 2022-2023 – використання дорогих балістичних ракет. Наприклад, в одній із недавніх атак Росія вдарила по ТЕС кількома ракетами вартістю 100 млн доларів. Україна має лише кілька систем Patriot, здатних їх збити.

11 квітня було пошкоджено ТЕЦ, яка заживлює Харків

Як і раніше, у великих кількостях використовуються безпілотники, як дешевший спосіб вразити енергетичні об’єкти, такі як трансформатори, зазначає представник Головного управління розвідки Андрій Черняк.

“Ми очікували на напад на початку зими, але тепер бачимо, що ракети, які вони використовували, виготовлені нещодавно”, – сказав він. За його оцінками, у росіян залишено ракет для ще 1-2 великих атак у найближчі тижні.

Після березневих ударів імпорт із Євросоюзу досяг рекордних 18 700 МВт/год, що еквівалентно енергії з двох електростанцій. Одним із варіантів на майбутнє може бути збільшення кількості та розосередження вітрових та сонячних станцій по Україні, щоб по можливості звести до мінімуму перебої у генерації.

До чого готуватися українцям

Протягом весни окупанти намагатимуться завдати ще кількох масованих ударів по енергетиці. Про це заявив представник ГУР Вадим Скібіцький.

За його словами, розвідка оцінює запаси російських високоточних ракет 950 одиниць. Йдеться про ракети оперативно-стратегічного та стратегічного рівня з дальністю понад 350 кілометрів. Щоразу, коли їм вдається накопичити понад 900, починається серія атак. Коли запаси знову підходять до позначки 900, Росія бере паузу. Однак локальні обстріли все одно можуть при цьому продовжуватися. У Міністерстві енергетики не беруться прогнозувати ситуацію на найближчі місяці. За словами заступника міністра Світлани Грінчук, плани ворога не відомі, можливі наслідки також, поки графіки на всю Україну не плануються, але все може змінитися.

А міністр Герман Галущенко заговорив про зростання тарифів на електроенергію

“Сьогодні ситуація ще складніша порівняно з минулим роком, оскільки ми втратили багато гідроелектроенергії і змушені проводити планові ремонти атомних блоків”, – сказав він в інтерв’ю Bloomberg, але днями уточнив, що рішення про тарифи ще немає.

Від того, наскільки майбутні атаки вплинуть на енергосистему, залежить, чи зможе Україна підготуватися до наступного опалювального сезону. Прем’єр Денис Шмигаль уже окреслив завдання – знизити ризики, пов’язані з тепловою генерацією, децентралізувати її та прикрити засобами ППО.

Ще новини України: Масована повітряна атака сьогодні тривала 7 годин: під ударом енергетика – все, що відомо