Український публіцист, телеведучий і письменник Віталій Портніков розмірковує про нову фазу російсько-української війни, про мету путіна, який воює з жінками і дітьми, і про те, як Україні вистояти. У своїй статті Портніков пише, що тепер енергетики – боги війни. І він не перебільшує, адже від цих людей залежить не тільки, чи буде у українців світло в оселях сьогодні, але і те, чи буде у українців Україна завтра.
НСН пропонує матеріал Віталія Портнікова
На Заході все частіше говорять про те, що військові поразки Росії змусять Володимира Путіна відмовитись від продовження агресії проти України та піти на переговори з Києвом. Проте заява прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що знищення української цивільної інфраструктури є наслідком відмови української сторони від переговорів, непогано ілюструє, як такі переговори собі уявляють у Кремлі.
Змусити до капітуляції
Якби Путін насправді хотів реальної угоди, а не капітуляції України, він не вважав би за можливе діяти як ватажок терористичної організації, який намагається взяти в заручники мільйони людей. Але знищення цивільної інфраструктури — це, перш за все, спроба змусити Україну капітулювати. Не миттям, то катанням. Не виходить перемогти на полі бою, доводиться поступатися вже захопленими територіями — що ж, у цьому випадку залишається лише сподіватися на знищення інфраструктури. На те, що українське керівництво змушене буде поступитися перед перспективою голоду, холоду та хвороб. Операція ‘Звільнення від нацистів’ триває.
Саме тому зрозуміло, що чекати від президента конструктивного підходу до будь-якого переговорного процесу, прагнення до закінчення війни теж не варто. Путін зацікавлений у капітуляції України. Так, можливо, у новій ситуації можуть бути обмежені амбіції капітуляції і російський президент не претендуватиме — поки що — на всю територію України. Але він вимагатиме принаймні визнання російського суверенітету над Кримом та ще чотирма українськими регіонами, які анексовані Москвою.
І коли той же Дмитро Пєсков стверджує після звільнення українськими військами Херсона, що хвилюватися з цього приводу не варто, все повернемо — це зовсім не спроба зробити хорошу міну при поганій грі. Вони там у Кремлі і справді можуть бути впевнені, що коли в українців не буде світла, тепла та води, вони справді все повернуть самі та ще й виведуть свої війська з усіх «російських територій». Ще й самі проситимуть «все повернути»: і невідомо, чи погодився тоді з їхніми проханнями Володимир Володимирович.
Війна проти жінок і дітей
З боку цей підхід може здатися безумством. Але це безумство і є справжнім політичним світом Володимира Путіна. Політик, який керує державою в момент її військової поразки, має бути стурбований насамперед тим, як вийти з війни з найменшими втратами. Але це з логічного погляду, з погляду реальності та відповідального підходу до майбутнього. У Путіна все може бути зовсім інакше. Російський президент може вважати, що нарешті знайшов правильний підхід до війни, що російські ракети та іранські дрони можуть бути значно ефективнішими, ніж його армія. Він більше не хоче воювати з солдатами. Він хоче воювати з жінками та дітьми.
Саме тому результат війни зараз залежить не лише від перемог армії, а й від можливостей зберегти стабільність у тилу. Від постачання західних озброєнь та систем протиповітряної оборони. Від героїчної роботи українських енергетиків, котрі буквально кожні кілька днів змушені лагодити та відновлювати обладнання, пошкоджене російськими атаками. Тепер саме енергетики – «боги війни».
І звичайно, результат війни залежить від розсудливості Заходу. Я не сумніваюся, що консультації, які проходили між Джейком Салліваном та Миколою Патрушевим чи між Вільямом Бернсом та Сергієм Наришкіним, могли стосуватися зокрема можливостей припинення військових дій. Те, що у Вашингтоні говорять про переговори все частіше, те, що вважають, що військові поразки Росії відкривають вікно для консультацій, явне свідчення того, що попередні консультації вже ведуться.
І так, цілком можливо, що рано чи пізно такі консультації переростуть у ті самі публічні переговори, про які говорить український президент Володимир Зеленський. Але успіх цих переговорів насамперед залежатиме від розуміння Путіним того, що він не змусить Україну здатися. І від готовності Сполучених Штатів та всього Заходу забезпечити гарантії того, що війна не повториться і кордони України не будуть порушені новим вторгненням.
Простіше кажучи, нікому не можна піддаватися шантажу.
У Росії заявили про нову мету війни в Україні – вже не військова операція
