Справжнє диво на Різдво сталося в житті українського хлопчика Богдана, який страждає на ДЦП і пише вірші. Хлопчина мріяв про зустріч із Головнокомандувачем. І його мрія збулась. На свята Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний завітав до юного патріота у гості.
Цю зворушливу історію висвітлив на своїй сторінці відомий волонтер і блогер Мирослав Гай. Він також виклав фото омріяної зустрічі у Богдана вдома.
Живе собі хлопець Богдан. Богдан боєць, і хоча народився зі складним синдромом ДЦП, не припиняє розвиватися, пише вірші, веде блог у Фейсбук і видав вже першу власну поетичну збірку.
У Богдана була мрія, він хотів познайомитись з Головнокомандувачем ЗСУ і навіть присвятив йому вірша.І от Богдану подзвонили і повідомили, що сьогодні до нього у гостини завітає Валерій Залужний Головнокомандувач. Той не повірив і навіть подумав, що це пранк і його розігрують…А ніт)))) – написав Мирослав Гай.
Також він закликав підписуватися на сторінку Богдана, де той викладає свої вірші. Підписатися можна, перейшовши за ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.
Ось декілька віршів Богдана. В них є і дитяча наївність, і доросла мудрість, і сум, і радість життю, і роздуми, і мрії, і впевненість, що все буде добре!
****
Зимно… Холод в моїй Україні.
Сірі хмари пливуть звідусіль.
Верби чорні, немов би камінні,
Ніби буде ось-ось заметіль.
Замете і засипле все снігом
Негаразди і втрати, і біль.
Не тихенько – швидким перебігом
Хай зима почина водевіль.
Може швидше й весна розпочнеться?
Знімуть верби жалобу з себе,
Сонце вийде, ласкаво всміхнеться,
Небо буде ж таки голубе?
Знаю, буде цвісти ще калина,
Будуть скрізь колоситись жита.
Має бути майбутнє в країни,
Україна ще буде КРУТА!
****
Роки пливуть і ти вже посивіла,
Бабусенько, голубонько моя.
Та ти завжди для мого серця мила,
Бо ти є – друга матінка моя.
А ти завжди опікувалась мною,
Молилась й плакала, коли хворів.
Я ж сперечався деколи з тобою,
Пробач – образити тебе я не хотів.
Ти жартувати вміла і стерпіти,
Ти вміла приховати всі образи.
І коли навіть щось буде боліти,
Ніхто і не помітить про це зразу.
А скільки сил мені ти віддала,
Зростав, як з дерева тоненький пагінець.
Старалася… усе допомогала
Мій оберіг,мій ангел – охоронець.
Цілую знов бабусині сльозинки
Й, надалі, спокій твій вже не порушу.
Пробач усі мої негарні вчинки,
Любов’ю я зігрію твою душу.
****
Є у людини істина проста –
Життя почати з чистого листа.
А я із чистого не хочу починати
Я далі все продовжую писати.
Люблю життя таким, яке вже є,
Люблю тому, що це життя моє.
Люблю його за чистий білий сніг,
За всі свої падіння і за сміх.
Така вже доля випала мені
Шукати стежку на гарячім камені.
Хоча хода у мене не тверда
Рухлива надто моя амплітуда.
Та тільки сили беру я від землі,
Поки їх зовсім сніги не замели.
Люблю життя, бо маю іще справи,
До цілі я іду і не злякать мене вітрами.
Я щедро добрими людьми зігрітий
Чого ж мені ще від життя хотіти?
А ось і вірш, присвячений зустрічі із Головнокомандувачем Валерієм Залужним.
Диво на Різдво.
У цьому світі так багато зла,
Комусь потрібна влада, комусь гроші.
Та навіть в холод сон-трава цвіла
Ой, скільки я людей стрічав хороших.
А особливо в Новий рік й Різдво,
Приходять маги і приходять феї.
На що чекав – здійсниться вмить воно
І знову з’являться нові ідеї.
Я вірю у дива під Новий рік,
А Ангели з небес допомогають,
Буває у Різдво… на мій поріг,
Як Попелюшці фею посилають.
Бо Попелюшка мріяла колись
Із Принцем на балу потанцювати.
І мрії ті здійснилися, збулися
Терпіння треба мати – почекати.
Диво на Різдво: Головнокомандувач завітав до хлопчика з ДЦП, здійснивши його мрію
Бажаємо тобі, щасливої долі, Богдане! Хай світ буде добрим до тебе, бо маєш велике серце і красиву душу! Хай стаються дива у житті. Хай хороших людей на шляху завжди буде більше, ніж поганих.
«Я щедро добрими людьми зігрітий,
Чого ж мені ще від життя хотіти?» – краще і не скажеш…
Чи перейде Україна на святкування Різдва 25 грудня?
9 маловідомих фактів про Святого Миколая – чому він був заборонений у СРСР
Жорстоке вбивство 2-річного хлопчика в Харкові: чому матір це зробила
