Чудо на Рождество: Главнокомандующий пришел в гости к мальчику с ДЦП, осуществив его мечту (фото)

Эту трогательную историю осветил на своей странице известный волонтер и блогер Мирослав Гай. Он также выложил фото радостной встречи у Богдана дома.

Живет себе парень Богдан. Богдан боец, и хотя родился со сложным синдромом ДЦП, не прекращает развиваться, пишет стихи, ведет блог в Фейсбук и издал уже первый собственный поэтический сборник.
У Богдана была мечта, он хотел познакомиться с Главнокомандующим ВСУ и даже посвятил ему стихотворение. И вот Богдану позвонили и сообщили, что сегодня к нему в гости придет Валерий Залужный, Главнокомандующий. Тот не поверил и даже подумал, что это пранк и его разыгрывают…А нит)))) – написал Мирослав Гай.

Главнокомандующий ЗСУ в гостях у Богдана и его семьи

Также он призвал подписываться на страницу Богдана, где он выкладывает свои стихи. Подписаться можно, перейдя по этой ССЫЛКЕ.

Вот несколько стихов Богдана. В них есть и детская наивность и взрослая мудрость, и печаль, и радость жизни, и размышления, и мечты, и уверенность, что все будет хорошо!

****

Зимно… Холод в моїй Україні.
Сірі хмари пливуть звідусіль.
Верби чорні, немов би камінні,
Ніби буде ось-ось заметіль.
Замете і засипле все снігом
Негаразди і втрати, і біль.
Не тихенько – швидким перебігом
Хай зима почина водевіль.
Може швидше й весна розпочнеться?
Знімуть верби жалобу з себе,
Сонце вийде, ласкаво всміхнеться,
Небо буде ж таки голубе?
Знаю, буде цвісти ще калина,
Будуть скрізь колоситись жита.
Має бути майбутнє в країни,
Україна ще буде КРУТА!

****

Роки пливуть і ти вже посивіла,
Бабусенько, голубонько моя.
Та ти завжди для мого серця мила,
Бо ти є – друга матінка моя.
А ти завжди опікувалась мною,
Молилась й плакала, коли хворів.
Я ж сперечався деколи з тобою,
Пробач – образити тебе я не хотів.
Ти жартувати вміла і стерпіти,
Ти вміла приховати всі образи.
І коли навіть щось буде боліти,
Ніхто і не помітить про це зразу.
А скільки сил мені ти віддала,
Зростав, як з дерева тоненький пагінець.
Старалася… усе допомогала
Мій оберіг,мій ангел – охоронець.
Цілую знов бабусині сльозинки
Й, надалі, спокій твій вже не порушу.
Пробач усі мої негарні вчинки,
Любов’ю я зігрію твою душу.

****

Є у людини істина проста –
Життя почати з чистого листа.
А я із чистого не хочу починати
Я далі все продовжую писати.
Люблю життя таким, яке вже є,
Люблю тому, що це життя моє.
Люблю його за чистий білий сніг,
За всі свої падіння і за сміх.
Така вже доля випала мені
Шукати стежку на гарячім камені.
Хоча хода у мене не тверда
Рухлива надто моя амплітуда.
Та тільки сили беру я від землі,
Поки їх зовсім сніги не замели.
Люблю життя, бо маю іще справи,
До цілі я іду і не злякать мене вітрами.
Я щедро добрими людьми зігрітий
Чого ж мені ще від життя хотіти?

А вот и стихотворение, посвященное встрече с Главнокомандующим Валерием Залужным.

Диво на Різдво.

У цьому світі так багато зла,
Комусь потрібна влада, комусь гроші.
Та навіть в холод сон-трава цвіла
Ой, скільки я людей стрічав хороших.
А особливо в Новий рік й Різдво,
Приходять маги і приходять феї.
На що чекав – здійсниться вмить воно
І знову з’являться нові ідеї.
Я вірю у дива під Новий рік,
А Ангели з небес допомогають,
Буває у Різдво… на мій поріг,
Як Попелюшці фею посилають.
Бо Попелюшка мріяла колись
Із Принцем на балу потанцювати.
І мрії ті здійснилися, збулися
Терпіння треба мати – почекати.

Чудо на Рождество: Главнокомандующий пришел в гости к мальчику с ДЦП, осуществив его мечту

Желаем тебе счастливой судьбы, Богдан! Пусть мир будет добрым к тебе, потому что у тебя большое сердце и красивая душа! Пусть случаются чудеса в жизни. Пусть хороших людей на пути всегда будет больше, чем плохих.

«Я щедро добрими людьми зігрітий,
Чого ж мені ще від життя хотіти?» – лучше и не скажешь…

Перейдет ли Украина на празднование Рождества 25 декабря?

9 малоизвестных фактов о Святом Николае – почему он был запрещен в СССР

Жестокое убийство 2-летнего мальчика в Харькове: почему мать это сделала