Британські аналітики розповіли, що Росія планувала робити в Україні після повної окупації.
Після повномасштабного вторгнення в Україну логіка застосування Росією військової сили була заснована на розрахунку швидкого успіху з перших днів. А взагалі рішення про напад – це стратегічна помилка особисто президента РФ Володимира Путіна.
Про це йдеться у звіті аналітиків Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), передає НСН з посиланням на УНІАН та УП.
Аналітики зазначили, що більша частина планів Росії зосередилася на тому, що робити після так званої перемоги, коли Київ буде окуповано за три дні.
У звіті наведено деякі деталі таких планів. Так, першим заходом стало б використання місцевих російських агентів для допомоги у захопленні влади. Окремо кадировці займалися б полюванням на українців, яких у РФ вважають організаторами руху опору і тих, хто пов’язаний з Революцією Гідності в 2014 році. Кремль планував з ними розправитися.
Наступним напрямком мала стати пацифікація українців через ізоляцію громад. Організаторів протестів на місцях виявляли б і ліквідовували кадировці. У областях, які рахувалися в Кремлі проблемними, планувалося влаштувати труднощі з електроенергією, комунальними послугами та вивести звідти фінансові ресурси для подальшої ізоляції і постійної нестабільності в ціх областях.
Далі завданням російських військових було захоплення Національного банку України, комунальної інфраструктури. Після цього на сцену вийшов би кум Путіна Віктор Медведчук. У Верховній Раді він мав створити рух за мир, ухвалити резолюції із закликом до капітуляції, щоб “врятувати життя і Україну”. А “головними захисниками миру” в Україні, тобто кандидатами на посади у місцевій владі планувалося поставити чиновників, які були частиною агентурної мережі.
За даними RUSI, у плануванні вторгнення була глибоко задіяна ФСБ, яка, мабуть, отримала завдання підготувати плани окупації України в липні 2021 року. Це вимагало підготовки розгалуженої агентури ФСБ, тому восени 2021 року російські агенти в Україні почали вирушати в короткострокові відпустки на курорти Туреччини, Кіпру та Єгипту, де вони зустрічалися зі своїми кураторами.
Автори доповіді приділяють значну увагу методам роботи російських спецслужб, наголошуючи на тому, що ті вважають за краще мінімізувати роботу агентів з Росії, натомість вербуючи агентів на місцях, які керують своїми власними мережами.
У випадку з Україною цю роль виконували кілька високопоставлених чиновників і політиків, які мали зв’язки з російськими спецслужбами впродовж десятиліть, ідеться в доповіді.
Автори також відзначають важливість Російської православної церкви як єдиного органу підтримки ідеологічно відданих агентів російського впливу. Оскільки відносини держави та релігійних інституцій – це доволі чутлива матерія, навіть після вторгнення українська влада не одразу змогла обмежити роботу цих частин російського апарату підтримки.
Автори доповіді зазначають, що високопоставлені співробітники російської розвідки рекомендували відкласти вторгнення до літа 2022 року – на їхню думку, необхідні умови для швидкої перемоги на початку року ще не склалися. Однак у Москві вирішили діяти, тому що в Кремлі вважали, що розбираються в українській політиці.
Поспішне і не до кінця підготовлене вторгнення автори доповіді розглядають як свідчення того, що російські агенти перебільшили ступінь свого впливу, а самі спецслужби отримали наказ сприяти окупації у встановлені терміни, а не оцінювати її життєздатність.
Цю інституційну культуру виконання наказів автори вважають однією з причин провалу початкових планів вторгнення в Україну.
Ще новини України і світу: “Втеча від росіян”: журналісти розповіли історію про викрадення українських дівчат на Херсонщині
