Купити квартиру в Дніпрі

Китай і Росія: чи отримав Путін все, що хотів від візиту Сі до Москви

Китай

Китай досі не підтвердив, чи поговорить Сі Цзіньпін після триденного візиту до Москви з Володимиром Зеленським. Офіційно Пекін цього й не обіцяв.

Інформацію про можливість першої після початку великої війни Росії проти України розмови Сі та Зеленського давали китайські ЗМІ. Хоча радник голови ОПУ Михайло Подоляк підтвердив, що в планах така розмова, якою опікується Офіс президента та МЗС, таки є.

Проте навіть якщо така розмова й відбудеться, плекати ілюзій не варто, пише ТСН.

Сі Цзіньпін, переобраний на третій термін, робитиме все, щоб Путін не програв цю війну. І мова не лише про “мирний план” Китаю щодо врегулювання, як вони називають війну, “внутрішньої української кризи”. Триденний візит лідера Китаю до Москви, де після рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) Сі називав Путіна “дорогим другом”, має два головних висновки, передає НСН:

  • світ остаточно ділиться на два табори: демократії та автократії;
  • Сі зробив ставку на збереження путінського режиму, висловивши сподівання, що російський народ підтримає Путіна на виборах у березні 2024 року.

Сі Цзіньпін зараз більше зосереджений на подальшому цементуванні своєї влади, використовуючи Росію та її війну проти України у своїй конфронтації зі США, навіть у збиток економіці Китаю. За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, є ознаки, що Москва звернулася до Пекіна з проханням надати зброю для подальшої війни проти України. Й наразі Китай розглядає цей запит. Проте чи піде Сі Цзіньпін на цей крок – питання відкрите. Та й Путіна по деяких питаннях він тримає на відстані витягнутої руки.

Китай і Росія: що треба знати про наслідки показного зближення

Васал і павербанк

Перша від початку повномасштабної війни Росії проти України зустріч Сі та Путіна, а для Сі – це ще й перший закордонний візит після обрання на третій термін, була пронизана показним символізмом. Саме показним, а не щирим.

На обід Путін приймав Сі у Грановитій палаті Кремля. Саме там свого часу Сталін, якого так любить наслідувати Путін, зустрічався з Мао Цзедуном. Проте понад 70 років тому все було з точністю до навпаки: це Китай потребував допомоги Росії, а не Росія – “китайського чуда”. Washington Post нагадує, що радянсько-китайський розкол у 1961 році призвів до зближення Пекіна з Вашингтоном. А зараз Китай знову повертається до дружби з Росією.

Але не все так безхмарно. У статті для Politico позаштатний співробітник Інституту Брукінгса Деніел Дрезнер навіть написав, що російські еліти не в захваті від своїх нових партнерів, таких як Китай та Іран. І цей рівень образ та зневаг до Москви з боку Пекіна та Тегерана не менший. Поки російський олігарх і керівник “Роснафти” Ігор Сєчін жартував під час візиту Сі, що вже вивчив китайською фразу “багато юаней”, насправді для Росії це вже ніякий не жарт.

Із бензоколонки, як ще в лютому в інтерв’ю ТСН.ua сказав посол України в Японії Сергій Корсунський, Росія дійсно перетворюється на павербанк Китаю. Причому на такий, що в першу чергу вигідний Пекіну, а не Москві. Можна навіть сказати, що Росія стає ще й китайським банкоматом. Особисто Путін підтвердив, що Росія готова переходити на розрахунки в юанях у торгівлі з країнами Азії, Латинської Америки та Африки.

Проте, не дивлячись на публічні запевнення Путіна, що проєкт “Сила Сибіру-2” – другий газогін через Монголію до Китаю – це “угода століття”, яка майже погоджена, китайська сторона ні слова про це не сказала. Та й навіщо, бо Пекін і так закуповує російський газ із 70% знижкою, паралельно проводячи переговори про закупівлі у Туркменістані, щоб диверсифікувати постачання.

Чому для Путіна це так важливо? Після втрати Росією європейського ринку, куди “Газпром” щорічно постачав до 155 млрд куб м газу, по “Силі Сибіру-1” за весь 2022 рік на експорт до Китаю пішло лише 22 млрд куб м. Враховуючи те, що до 24 лютого 2022 року понад 50% бюджету РФ формували саме доходи від продажу енергоресурсів, а також запроваджену цінову стелю на російську нафту, в російському бюджеті вже величезна багатомільярдна діра, й закривати її нічим.

Проєкт “Сила Сибіру-2” на 50 млрд куб м газу щороку мав би частково компенсувати втрати Кремля. За об’ємом прокачки – це майже те саме, що й “Північний потік-2”. Але головна проблема – це вартість будівництва – $95 млрд. І, за численними повідомленнями західної преси, вочевидь Пекін міг сказати Москві будувати газогін виключно за свої гроші, раз Росія так у цьому зацікавлена.

Уроки для України

Багато українських і західних оглядачів стверджують, що Росія остаточно перетворилася на молодшого брата Китаю. Але треба завжди пам’ятати, що Путін і Сі сприймають демократії як особисту загрозу своїм режимам. Тому сьогоднішнє зближення Пекіна та Москви, яке речник Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі назвав “шлюбом за розрахунком”, має ще й ідеологічну складову.

Так, наразі Китай для Путіна, особливо після ордеру на арешт МКС, – це рятувальний човен. Не дарма ж Сі Цзіньпін публічно на камери підтримав переобрання Путіна на президентських “виборах” у березні 2024 року ще на шість років – до 2030 року. Але й Росія для Китаю – це захисна ядерна парасолька на випадок масштабного військового конфлікту зі США.

Востаннє Сі та Путін бачилися 4 лютого 2022 року на відкритті Олімпіади в Пекіні, за 20 днів до початку широкомасштабного російського вторгнення до України. Тодішня їхня зустріч нічого хорошого ані Києву, ані світу не принесла. Як власне й нещодавній триденний візит Сі Цзіньпіна до Москви. Так, можливо Китай і не почне відкрито постачати зброю Росії, побоюючись жорстких західних санкцій. Але він може робити це приховано через треті країни – Іран, Північну Корею та Білорусь – якщо побачить, що російська армія зазнає нищівної поразки на полі бою в Україні.

За словами президента США Джо Байдена, уявлення про союз Китаю та Росії значно перебільшені. Дійсно, з одного боку неможливо порівнювати товарообіг Китаю з Росією, який ще не досяг навіть $200 млрд, та товарообіг Китаю з ЄС і США на понад $1,3 трлн. Тому Сі Цзіньпін буде радше використовувати Росію та її війну проти України для глобального протистояння зі США.

Китайський “мирний план” по Україні на столі. За рік після підігрування Москві, Пекін вийшов на арену зі своїми ініціативами в надії, що до них дослухаються. Проте бачення Китаю щодо врегулювання війни – це капітуляція України в довгостроковій перспективі, а в короткостроковій – замороження бойових дій, збереження за Росією її територіальних здобутків та відмова України від вступу до НАТО.

І деякі європейські лідери, як-то прем’єр Іспанії Педро Санчес чи президент Франції Еммануель Макрон дарма вважають, що на Путіна можна вплинути чи натиснути саме через Пекін. Сидячи з Сі за спільним столом під час підсумкових заяв у Москві, Путін відкрито вдався до ядерних погроз. Хоча до цього всі були впевнені, що саме Китай та Індія поставили вирішальну крапку у незастосуванні Путіним ядерної зброї в Україні. Не встиг Сі поїхати з Москви, як на камери вийшов божевільний Медведєв, який почав не лише ядеркою погрожувати, а й вдарити ракетами по Бундестагу. І це ще невідомо, що буде після першої особистої розмови Зеленського з Сі, коли Україна точно відмовиться від “мирних” ініціатив Китаю.

Ще новини України та світу:

To Top
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×