Українських біженців у Німеччині розселяють у покинутих селах, з яких виселили місцевих мешканців.
Про це пише Deutsche Welle, передає НСН.
Розподіл українців у федеральні землі та комуни відбувається за квотами. Обрати місце прихистку самотужки неможливо, а назва населеного пункту, куди поїдуть українці, генерується автоматично в інформаційному центрі LEA.
Зараз переселенців у федеративній землі Північний Рейн-Вестфалія розселяють неподалік діючих вугільних кар’єрів Інден, Гамбах і Гарцвайлер.
Будинки у цих населених пунктах влада Німеччини планувала зносити, місцевих жителів звідти переселили. Наразі в селах немає магазинів, аптек та лікарів.
У селищі Мангейм ряди порожних будинків із забитими вікнами, недоглянуті палісадники з високою травою, автобусна зупинка без покажчиків. Це “село-примара”, як здається на перший погляд.
Але якщо придивитися, на дверях кількох будинків помітні білі аркуші паперу. На одному аркуші – список із українських прізвищ, на іншому – арабські імена. В одному з таких будинків мешкає молода пара українців. Вони просять не називати їхні імена та розповідають, що живуть у цьому селі з грудня 2022 року. Будинок на одну сім’ю зараз займають кілька людей – свого роду міні-гуртожиток для біженців. Тут українська родина з Донбасу живе в сусідстві з біженцями із Сирії.
“Ми ні на що не скаржимося, світло, вода, опалення у нас є. І навіть інтернет і мобільний зв’язок, – каже Денис (ім’я змінено). – Можемо дзвонити додому, в Україну. Щотижня сюди приїжджають представники комунальної влади, допомагають нам із документами, ми регулярно отримуємо допомогу. Ось тільки поки що нам не дали мовні курси”.
Про те, що в селі немає магазинів, ні аптек, ні лікарів, пара не переживає. Дружина Дениса Юлія (ім’я змінено) каже, що вони виїжджають до сусіднього села за продуктами на власному транспорті. Поряд із будинком припарковано автомобіль з українськими номерами.
“Коли ми приїхали в це село, спершу нічого не зрозуміли. Це потім нам пояснили, що це за місце. Але вдома в Україні ми три місяці сиділи під обстрілами, так що тут нам спокійно. Тільки от у лісі живуть екоактивісти, вони собі там будинки на деревах збудували, іноді ми їх бачимо. Але вони нас ніяк не турбують”, каже Денис.
За словами співрозмовників, регулярно до села для контролю правопорядку приїжджає поліція.
Села Каєнберг і Кукум поруч з кар’єром Гарцвайлер зносити не будуть. Ці населені пункти планують зробити частиною нової курортної інфраструктури.
За даними депутатки міськради Бохума Ірини Бекер, у цих населених пунктах знесуть лише окремі будинки, оскільки більша частина житлового фонду перебуває у хорошому стані. Вік будівель у середньому становить 50 років. Колишні власники місцевих будинків намагаються викупити їх назад. Проте наразі в них живуть українці.
Жителі Каєнберга – сім’я з дитиною з України. Своїх імен вони не назвали, але розповіли, що “довго були в Польщі”, а потім у групах у соцмережах дізналися, що можна поїхати в Бохум, щоб звідти потрапити у велике місто – Дюссельдорф або Кельн. Але зрештою з бохумського центру первинного прийому і розподілу біженців (LEA) їх направили в Еркеленц, а потім вони опинилися в Каєнберзі.
За словами українців, їм в Каєнберзі усе подобається. Поки що вони живуть самі в будинку, але скоро обіцяють підселити ще одну сім’ю з України.
“Ми спочатку були шоковані, але краще тут, ніж десь у спортзалі, на розкладачці”, кажуть вони, посилаючись на досвід своїх знайомих.
В Україну сім’я повертатися не хоче, поки триває війна. Можливо, залишаться в Німеччині й після завершення бойових дій на батьківщині.
“Подивимося, поки що нормально. Село ж не будуть зносити, може тут і залишимося, якщо дозволять”, кажуть українці.
Ще новини України і світу: Як українці у Німеччині можуть змінити землю проживання: інструкція