У ДПС нагадали, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують ЄСВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Щодо громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, то такі фізособи мають право на добровільну сплату ЄСВ. Для цього потрібно укласти договір про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ. При цьому громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄСВ.
На що живуть українські біженці в ЄС
Зазначимо, що, згідно з результатами опитування, проведеного центром Разумкова у липні-серпні 2022 року, основні джерела засобів існування українських біженців за кордоном такі:
- 28% респондентів назвали основним джерелом матеріальну допомогу з різних джерел (помітно частіше таку відповідь дають біженці в Німеччині — 48%),
- 19% — попередні грошові заощадження,
- 12% — постійну роботу в країні перебування,
- 12% — тимчасову роботу (чи підробітки) в країні перебування,
- 0,6% — доходи від бізнесу в країні перебування,
- 0,2% — студентську стипендію в країні перебування,
- 9% — дистанційну роботу в Україні,
- 0,8% — доходи від бізнесу в Україні,
- 2% — пенсію.
Українським біженцям оновили умови перебування в ЄС – що змінилося
