Тунель під Дніпром або “сталінське метро” у Києві почали розробляти у 1936 році. Але спорудження так і не було завершено, а у наші дні воно притягує велику кількість шукачів пригод.
Унікальні фото й історія були опубліковані у фейсбук-спільноті “Спрага”: в Києві цікаво”, передає НСН.
“Тунель під Дніпром. “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен” – ще так називають його в Києві. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.
Кесон – це бетонна конструкція, яку поміщають під воду або під ґрунт на велику глибину, щоб утворити підземну камеру. Так, усе правильно, кесон мав бути під землею, але цього не сталось. Його почали будувати ще у 1936 році, коли Союз готувався до війни”, йдеться у дописі.
Фото: Вікіпедія
Цей проект називають ще “Сталінське метро”, адже подейкують, що ідею будівництва тунелю під Дніпром “підкинув” сам радянський диктатор. У разі війни, якби довелося висадити в повітря мости через Дніпро, ешелони з технікою та людьми могли б без проблем перебратися під річкою на лівобережжя.
У 1935-1936 роках було розроблено проекти двох підземних тунелів, а ще через два роки почалося їх втілення. Будівництво вважалося об’єктом №1 і за документами проходило під грифом “Цілком таємно”. Все, що пов’язане з тунелем, оповите таємницями, хоча у роботах було задіяно понад 12 тисяч людей.
Будівництво розпочато 1938 року. За проектом передбачалося продублювати підрусловими переправами два залізничні мости в районі Києва — Петрівський (Подільський) і Дарницький. Передбачалося, що потяги під Дніпром ходитимуть у двох напрямках, а за необхідності між рейками можна було укласти настил в такий спосіб, щоби тунелями могли рухатися автомобілі або танки.
Починався перший тунель у Пирогові, проходив під Жуковим островом (нині острів Водників), під селом Осокорки та закінчувався у Бортничах. Його довжина за проектом складала 6,5 кілометра. Встигли збудувати понад кілометр – завадила війна та регулярні аварії.
Друга підземна траса мала початися неподалік сьогоднішньої станції метро “Почайна”, пройти до урочища Наталка, потім під Дніпром на Труханів острів, до Десенки і вийти на Вигурівщину. До її будівництва практично не приступали.
Коли виконали частину робіт і під Дніпром проклали загалом понад півтора кілометра тунелів, у 1941 році роботи пригальмували – усі ресурси перекинули на війну. Після визволення Києва у 1944 році будівництво відновили, та воно вже не було таким масштабним, як раніше. Остаточно його припинили в 1949-му, визнали недоцільним.
На сьогоднішній день частину тунелю можна знайти на острові Водників, а кесони, за допомогою яких “метро” будували – у парку Наталка та на Осокорках.
Тунель під Дніпром або «сталінське метро». Відео
Читайте ще: Який вигляд мав Дніпро наприкінці ХІХ – початку ХХ століття – унікальні фото з архіву
