ЗАЕС сьогодні у всіх на слуху через окупацію станції росіянами і загрозу вчинення ними теракту на ядерному об’єкті. А ще якихось два роки тому не всі українці навіть точно знали, де знаходиться Запорізька атомна електростанція (багато хто вважав, що у Запоріжжі). І тим паче мало хто знає, як будували Запорізьку атомну станцію – а там було багато цікавого… НСН, посилаючись на низку джерел, розповість про будівництво ЗАЕС.
ЗАЕС – найбільша в Україні та Європі атомна електростанція. Розташована у степовій зоні на березі Каховського водосховища (станом на зараз – колишнього) в Енергодарі. За роки існування виробила понад 1,1 трлн кВт-год електроенергії. Має власне сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), – йдеться на офіційному сайті станції.
У 1977 році Радою Міністрів СРСР було ухвалено рішення про будівництво Запорізької АЕС за уніфікованим проектом атомних електростанцій з реактором типу ВВЕР-1000. У 1981 році розпочалося поетапне спорудження.
На Запорізькій АЕС, першій серед атомних станцій України, споруджено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Проектний обсяг ССВЯП на Запорізькій АЕС – 380 контейнерів, в яких можна розмістити 9 000 збірок з ВЯП. Передбачалося, що ССВЯП зможе прийняти відпрацьоване ядерне паливо ЗАЕС за весь період її експлуатації.
9 цікавих і маловідомих фактів про будівництво ЗАЕС
- На будівництві ЗАЕС працювали 10 тисяч людей, при цьому від використання праці військовослужбовців та „хіміків“ (засуджених, які відбувають покарання поза „зоною“) свідомо і рішуче відмовилися
- Керував будівництвом Рем Германович Хенох – радянській інженер-будівельник, для якого ЗАЕС була не першою станцією. Він також керував будівництвом міста-супутника ЗАЕС – Енергодара. Рем Хенох народився у Смоленську у 1926 році, а помер у Москві у 2004 році.
- Учасники подій кажуть, що будували ЗАЕС «одержимі люди», які роками жили у вагончиках і наметах просто у котловані. Керівнику проєкта вдалося долучити фахівців високого класу, зокрема із Запоріжжя.
- Будівництво ЗАЕС йшло шаленими темпами – реактори виростали щороку за так званим поточним методом. Це коли перший ще недобудований, а вже заливаються фундаменти наступних. До цього будували кожен реактор до останнього гвинтика, а далі вже бралися за новий. І цей надшвидкий темп пригальмувала тільки аварія на Чорнобильській станції.
- Запорізький журналіст Юрій Гаєв писав, що будівництво ЗАЕС відрізняла висока культура праці. «Чи не першим об’єктом, що виріс серед безмежних барханів, став великий, викладений кахлем стаціонарний туалет» — розповідав Гаєв. Пізніше, коли журналісти стали активно цікавитися будівництвом, їх дивувала відсутність на вже зданих та обжитих об’єктах сміття та недопалків».
- Під час будівництва першого енергоблоку було внесено щонайменше тільки зареєстрованих 2500 змін у проєктуванні. І це тільки зареєстрованих.
- У 1982 рці вперше у вітчизняному енергобудуванні за допомогою величезного крана данської фірми Kroll вантажопідйомністю 240 т купол реактора збирали на землі і встановлювали краном одним махом. До речі, у тому, що для будівництва потрібна імпортна техніка, Хеноку доводилося постійно переконувати керівництво СРСР.
- Через роки керівник будівництва Хенох зізнався, що, розгортаючи будівництво, не був до кінця впевнений, чи вдасться зібрати колектив, який за кількістю та якістю задовольняв завдання. Він писав: «Іноді навіть з’являвся холодок у грудях: чи не виявиться вся наша діяльність блефом»
- Керівництво СРСР вимагало, щоб 3-й блок запустили у травні 1986 року. Рем Хенох говорив, що вийде не раніше серпня. Врешті через аварію на ЧАЕС його вдалося запустити лише 30 грудня 1986 року.
Історія створення ЗАЕС
Блоки ЗАЕС запускали так:
- 1984 р. – 1-й блок потужністю 1000 МВт. У вересні 2016 року продовжено експлуатацію енергоблока №1 ЗАЕС до 23 грудня 2025 року.
- 1985 р. – 2-й блок потужністю 1000 МВт. У жовтні 2016 року продовжено експлуатацію енергоблока №2 ЗАЕС до 19 лютого 2026 року.
- 1986 р. – 3-й блок потужністю 1000 МВт. У листопаді 2017 року продовжено експлуатацію енергоблока №3 ЗАЕС до 5 березня 2027 року.
- 1987 р. – 4-й блок потужністю 1000 МВт. У жовтні 2018 року продовжено експлуатацію енергоблока №4 ЗАЕС до 4 квітня 2028 року.
- 1989 р. – 5-й блок потужністю 1000 МВт. У січні 2021 року отримано ліцензію Держатомрегулювання України на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки енергоблока № 5 ВП «Запорізька АЕС».
- 1995 р. – 6-й блок потужністю 1000 МВт.
В матеріалі використано інформацію і фото зі статті НВ «Брешемо собі і вчимо брехати підлеглих». Хто і з якими порушеннями комуністичних норм будував ЗАЕС, найпотужнішу станцію в Європі». З повним текстом статті можна ознайомитися ТУТ.
Ще новини України: Які можливі наслідки аварії на ЗАЕС – порівняння з відомими катастрофами
