Пустеля для сафарі. Так називають мешканці Херсона своє місто і весь правий берег Херсонської області. Чому пустеля? Томі що людей тут залишилося дуже мало. А залишки їх житла добиває ворог. Цілить по мешканцям, будинкам і автівкам, ніби на полюванні у сафарі.
Розповідь мешканки Херсона, яка нещодавно змушена була все ж таки виїхати з міста, оприлюднила журналістка Тетяна Висоцька в рамках свого проєкту «Херсонські голоси», передають «Новини України – НСН». Ми процитуємо дещо з цієї розповіді, а також покажемо, як виглядають зараз деякі села на багатостраждальній Херсонщині, звільненій від окупантів, але не залишеній ворогом у спокої.
“Ми пустеля для сафарі”- мешканка Херсона
За словами херсонки, нещодавно вона виїхала до Первомайська, що на Миколаївщині.
Я дуже довго пручалася, але в Херсоні просто безвихідь. Постійні обстріли і скиди дронів забрали останню надію якось заробляти на життя, і я виїхала працювати. Щодень, щоніч – там ні секунди тиші. Дрони вже дісталися і до мого затишного Тавріка, – розповідає жінка
Вона каже, що раніше це був чи не єдиний район Херсона, який жив більш-менш спокійно і можна було хоч людей побачити на вулиці.
А зараз ти йдеш на ринок і дивишся не під ноги, а на небо, і здригаєшся від птахів, прислухаєшся, щоб не «жужжало» поруч, – розповідає херсонка
У своїй розповіді вона згадує родичів з Садового. Це теж Херсонська область.
Каже – села просто немає. Родичі майже три роки життя в підвалі без води, газу та світла, під постійними обстрілами зі всієї зброї, яку тільки придумали (як вони кажуть, хіба що ядерки ще не бачили).
Виїхали в Очеретня – це теж Миколаївщина. Виїжджали на ”аби куди’’, щоб тільки живі залишились. Побачивши їхній не хитрий скарб, селяни оточили такою турботою, що вони були в шоці. Люди попритягували хто що міг, і речі, і їжу. Повезли в район, щоб зробити ВПО, і вже отримали виплату, хоча і 10 днів не пройшло. Зараз родичі обживаються і готують хату до зими. Великий шок, як вони сказали, – це за 3 роки спати роздягнутими, в ліжку і в тиші, і ще й світло є. Коли вони спитали, “а дрони у вас літають”, то жіночка ледь не розплакалася і каже, які дрони? Заспокойтесь, вже все добре! – розповідає жінка про своїх родичів
А по Садовому, за її слова, ворожі дрони планомірно добивають хату за хатою, якщо до цього ще не знищила арта. Вже офіційно відключили газ та світло на село, але там ще живуть люди. Ніякі служби не приїдуть, автобуси не їздять, будь-яка машина – це ціль для скиду. Кожна людина – це ціль для скиду. Немає вцілілих хат, багато людей загиблих та травмованих – просто знищене життя.
Нашу область перетворюють на суцільні Кринки. І що ми знаємо? Суха інфа? ”Під ворожим вогнем опинилася Зміївка, Тягинка, Антонівка, Садове, Одрадокам’янка, Качкарівка……” А це ж чиєсь життя, а не суха статистика. Нам дали назву ”місто-герой” і забули. Я розумію, що не тільки наше місто обстрілюють, але… День починається і закінчується читанням новин. Моє серце розбите на мільярди уламків, – каже жінка…
Правобережна Херсонщина пережила під час цієї війни багато жахів. Найстрашніший – це окупація. Від деяких звільнених населених пунктів майже нічого не залишилося. Як от, наприклад від Білогірки, за яку свого часу точилися запеклі бої.
Як виглядає Білогірка сьогодні
Як зараз виглядає село, показало видання «Місто Сонця».
Російські окупанти заїхали в Білогірку 18 березня 2022 року.
Велика колонна заїхала. Почали нас перевіряти, дивитись документи. Нациків шукали. Я їм кажу, що я тих нациків і сама ніколи в житті не бачила. Вони були якісь здичавілі. Почали фотографуватись на фоні наших будинків і городів. І казати «дивіться, які дачі укри собі покупляли, з полуницею, з теплицями». – згадує жителька села Білогірка Великоолександрівської громади пані Наталя.
Жінка згадує, що коли українська армія впритул підійшла до села, то почались запеклі бої.
Тоді багато хто виїхав.
А коли повернулися після звільнення, побачили вщент розбиті будинки…
Сьогодні людей в селі не багато. Усього 17. А раніше тут було понад 1000 мешканців.
Повернулися ті, у кого уціліло хоч щось: сарай, кухня літня чи гараж. У селі – кілька вулиць. І ніде нема жодної вцілілої хати. Подвір’я заросли бур’янами, обабіч дороги – рештки сільськогосподарської техніки.
Люди намагаються лагодити своє житло і почати все з початку.
Ось що залишилося від села Білогірка: фото
Білогірка знаходиться достатньо далеко від берега. Тому, на щастя, зараз може трохи видихнути в плані обстрілів.
Берег Дніпра під обстрілами щодня
А от ті села, які розташовані біля Дніпра, під вогнем щодня.
Як повідомляє Херсонська ОВА, минулої доби під ворожим вогнем та авіаударами опинилися Антонівка, Садове, Інженерне, Комишани, Придніпровське, Дніпровське, Велетенське, Приозерне, Микільське, Дар’ївка, Нововоронцовка, Новоберислав, Зміївка та місто Херсон.
Російські військові поцілили в об’єкт критичної інфраструктури; житлові квартали населених пунктів області, зокрема 5 багатоповерхівок та 14 приватних будинків. Також окупанти пошкодили приватні автомобілі.
Через російську агресію 5 людей дістали поранення.
Сьогодні росіяни, обстрілявши Херсон серед білого дня, вбили 27-річного чоловіка, який в момент атаки перебував на вулиці…
Ще новини України: СТРАШНО. Українська Захисниця розповіла, як це. Лише година її життя.
