У Дніпрі захисник “Азовсталі” після полону обвінчався з дружиною. Чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідне місто.
Вікторії з донькою довелося виїхати, опинилися у Дніпрі. Про це НСН дізнався з повідомлення на сайті Суспільного.
До Дніпра після поранення і полону потрапив і Юрій, лікується у місцевій лікарні. Чоловік відпросився у медиків на один день, аби обвінчатися з дружиною.
Пропозицію обвінчатися передали побратими
“19 березня у мене вийшло вийти на зв’язок через побратимів, які поїхали туди, де був інтернет. Вдалося написати на картонці, вони сфотографували та відправили дружині на телеграм. Я написав їй: “Кохана, скоро війна закінчиться, ми переможемо, і я влаштую тобі вінчання, як я тобі це обіцяв. Як ти і хотіла”. І ось, все так вийшло”, розповідає Юрій.
Чоловік каже: приїздив побачити дружину з донькою 10 березня, потім вони “загубилися”. Дев`ять днів він не знав, що з родиною. Якраз тоді на Маріуполь почалася масована атака військ РФ.
“В “Азовсталі” все якось було на позитиві. Просто думали, що зараз наші прийдуть, ми відіб’ємо, ми виграємо, вийдемо. Ось так трапилося. Був полон. Сказали: для збереження життя здавайтесь, хлопці”, говорить чоловік.
На “Азовсталі” військовий перебував місяць і 10 днів. Внаслідок авіаудара дістав тридцять відсотків опіків тіла. Потрапив у полон, де також пробув місяць і 10 днів. Через місяць полону Юрію вдалося вийти на зв’язок із родиною. І відправити фото. Обмін відбувся в Запорізькій області. Спочатку чоловіка привезли до Запоріжжя, а звідти він дістався до родини у Дніпро. Зараз Юрій перебуває у лікарні, в опіковому відділенні.
“Це фото, брудні, страшні руки чоловіка, але ти їх впізнаєш”
Вікторія розповідає: з Маріуполя виїхали 15 березня. До того трималися разом з мамою та сестрою.
“Спочатку ми залишилися без опалення, потім без світла, води. Готували їжу дитині на вулиці. Це дуже страшно”, каже жінка.
Коли виїжджали, у місті вже тривалий час не було зв` язку. Юрій перебував на позиції, тож все, що змогла зробити Вікторія — залишити ключі сусідці та записку чоловіку про, що вони виїхали.
Завдяки родичам, Вікторія з донькою виїхали з Маріуполя. На шляху до Дніпра довелося проїхати 19 російських блокпостів. Коли ж побачили українських військових у Запоріжжі — плакали…
“Мені прийшло повідомлення. Це фото, брудні, страшні руки чоловіка, але ти їх впізнаєш, тримають якусь картонку. Маркером написано повідомлення, що коли він повернеться, то ми обов’язково повінчаємося”, згадує дружина Юрія про те, як отримала пропозицію.
Донька додає: коли отримали фото записки від тата, то знала, що нестиме мамі фату.
“Те, що вона пройшла під час цієї війни. І те, що я там пережив… Вони для мене стали набагато ближчі. Ми завжди разом тепер. Я сподіваюся, що доля нас більше не розлучить”, говорить Юрій.
У чоловіка скоро закінчується контракт, але він буде його продовжувати. Юрій — військовий. три роки служив у рідному Маріуполі. Подружжя втратили місто, але вірять, що це не надовго. Бажають, аби всі дочекалися і змогли обійняти своїх героїв. І вірять: Україна переможе.
Найбільший обмін: Україна звільнила 144 захисників, з них 95 – оборонці “Азовсталі”
