Вдень 7 квітня ворог знову жорстоко обстрілював Харків. Бив по мирному місту, де знаходиться близько мільйона цивільних, з авіації. Відомий військовий волонтер Роман Донік вважає, що Харків, на жаль, приречений на терор у найближчі місяці. Він пояснив, чому. А також поділився прогнозом, чи вдасться росіянам захопити місто.
Про все це у матеріалі НСН.
Отже, вдень 7 квітня ворог вдарив по житловому масиву центра Харкова: пʼятеро людей постраждали.
За даними слідства, 7 квітня близько 11:45 збройні сили рф обстріляли житловий квартал Шевченківського району м. Харкова.
У 45-річного чоловіка осколкові поранення. У чотирьох жінок віком від 37 до 72 років гостра реакція на стрес.
Внаслідок ударів пошкоджено щонайменше 13 багатоповерхівок та приватних будинків, навчальні заклади, кафе, гуртожиток, готель, автомобілі, гаражі тощо.
За попередніми даними, по місту ворог випустив з літака два УМПБ (уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас).
Харківська обласна прокуратура показала фото наслідків сьогоднішнього обстрілу Харкова.
Ворог обстрілював Харків і вночі перед цим. І вчора – коли загинуло шестеро людей. І позавчора. А нещодавно росіяни знищили практично усю енергетичну інфраструктуру міста-мільйонника. Останнім часом терор відбувається практично безперервно.
На думку Романа Доніка, на жаль, світла в кінці тунелю поки не видно. Російські терористичні атаки на Харків триватимуть.
Роман Донік
Ось, що каже волонтер. Публікуємо його допис:
«Дуже не приємно про це писати , але треба.
Харків на найближчий час приречений на те, щоб бути в заручниках у терористів РФ. Харків дуже вразливий перед терористичними варварськими методами росіян у війні.
По перше, – відстань до кордону.
А по друге, – це одне з найбільших міст в Україні. А це означає, що ураження може наноситись більшою кількістю зброї.
А головне, через кількість жителів – це постійний тиск на військове та політичне керівництво. Це резонанс. Це гучно. Наприклад, Бєлгород для Росії, то ніщо. Якийсь прикордонний мухосранськ. Тому реакція на те що, наприклад, робили російські повстанці в Бєлгородській області, дуже слабка. Харків в Україні займає зовсім інше місце навіть в інформаційному полі.
Зараз РФ, крім виносу енергосистем, ще й створює тиск на військових та політиків, щоб вони почали приймати в умовах обмежених ресурсів, хибні рішення “на емоціях”.
По типу в Харкові треба перкинути Петріот з інших міст, щоб захистити містян.
Але, на жаль реальність, така що в нас не вистачає засобів ППО аби закрити навіть всі військові та енергетичні системи.
Їх тупо нема. І якщо перекинути щось в Харків, то це значить оголити якісь військові об’єкти. А це втрата техніки, людей і в результаті послаблення на фронті, втрати території та окупація.
На жаль, дуже проста арифметика.
Але росіяни будуть тиснуть. Бити по цивільній забудові. КАБи будуть залітати все глибше.
Вони будуть провокувати і чекати, звідки на Харків перемістять засоби ППО. І вдарять туди. Дуже сподіваюсь, що не буде ніяких рішень “для піару” або “на емоціях”.
А ще Харків дуже вигідний росіянам для створення видимості хибних намірів та обманних маневрів.
В них немає ресурсу, щоб взяти місто, але в них є ресурс, щоб створити вигляд наступу на місто і спробувати взяти його під вогневий контроль. Насправді, дві-три дивізії – то невелика ціна для РФ, для того щоб спробувати примусити керівництво ЗСУ перекидати сили з інших ділянок фронту.
На жаль, це просто треба розуміти і усвідомлювати.
Поки нам партнери не нададуть засоби захисту повітря та літаки, Харків буде потерпати.
Шахедів це стосується в меншій мірі, бо моє глибоке переконання, що цього можна було запобігти, підготувавшись. Час був. Але Синєгубов був дуже зайнятий іншими справами. На місто йому начхати.
А шахеди треба збивати за містом, а не над містом. Над містом вже пізно. І це відповідальність ВЦА.
Але то таке, маємо що маємо.
Я просто хочу, щоб люди розуміли всі можливі наслідки. В найближчий час буде складно і важко. Весна і літо будуть важкі. І може навіть бути таке, що і багатьом цивільним прийдеться брати зброю до рук, як то було в 22-му. Захопити Харків у РФ сил не вистачить, але спробувати підійти ще ближче для того, щоб взяти під вогневий контроль, можуть спробувати. Це навряд чи вийде, але буде складно.
Тому, тримаймо стрій, готуємось та допомагаємо ЗСУ»
Ще новини України: 34 пекельних дні: оприлюднено щоденник Катерини Савенко з Маріуполя
