Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE.
Результати дослідження ставлять під сумнів припущення про те, що пластик осідає на одному місці, а також широко поширене твердження про оздоровчу силу морського бризу.
Раніше ми писали: За коронавірусом йдуть потоп, посуха й голод. Прогнози на 2020 рік невтішні
Стів Аллен, кандидат наук в Університеті Стратклайда, який очолював дослідження, сказав: «Морський бриз традиційно вважався «чистим повітрям», але це дослідження показує дивовижну кількість частинок мікропластику, які переносяться ним. Схоже, що деякі пластикові частинки могли покинути море і потрапити в атмосферу разом з морською сіллю, бактеріями, вірусами і водоростями».
«Ми продовжуємо скидати в океан мільйони тонн пластику щороку», — додав Аллен. «Це дослідження показує, що воно не залишиться там назавжди. Океан повертає його нам».
Пластикове сміття, зокрема пластикові пакети і пляшки, розпадаються на дрібні частинки мікропластику в морі. Мікропластик в морських бризках мав довжину від п’яти до 140 мікрометрів.
Читайте ще: Вчені розповіли, чи придатна вода на Марсі для земних організмів
Дослідники підрахували, що до 136 000 тонн мікропластику можуть бути викинуті на берег морськими бризками щороку.
Вчені вважають, що результати дослідження можуть допомогти розгадати таємницю того, куди потрапляє океанічна пластмаса після того, як вона просочується в море, — головоломка, яку вчені намагалися розгадати роками.
Дослідники проаналізували краплі води з морських бризів на наявність мікропластику. Морський туман містив найбільшу кількість — 19 пластикових частинок на кубічний метр повітря.
