Тунель під Львовом дуже великий та глибокий, він йде під площею Привокзальною. Будувати його почали австрійці, потім у радянські часи, його «модернізували», що привело до затоплення площі Привокзальної.
Австрійський тунель під Львовом: що про нього відомо
Небагато людей знають, що у Львові під вулицею Городоцькою розташований великий тунель з водоспадом, який, зокрема, використовується для відведення дощових вод з Привокзальної площі. Тунель бере свій початок біля Цирку та пролягає глибоко під землею до храму Ольги та Єлизавети (готичний костел), де з висоти 18 метрів у нього впадає підземний водоспад.
Про цей водоспад та його особливості розповідають Новини України – НСН, посилаючись на explorer.lviv.
Тунель має значні розміри та глибину, тому у багатьох мешканців Львова виникає питання, чому під час злив Привокзальна площа все одно затоплюється. Причина полягає у тимчасових приєднаннях та неналежному обслуговуванні колектора. Під час реконструкції вулиці до Євро-2012 була можливість вирішити цю проблему, але цього не сталося.
Під площею Привокзальною збираються три підземні потоки вод: з вулиці Городоцької, Залізничної та Тобілевича, після чого вода спрямовується до Полтви, протікаючи повз храм Ольги та Єлизавети.
Між Костелом і Цирком існує значний природній перепад висот, що з часом призвів до руйнування старого австрійського колектора. У 1972 році на вулиці Городоцькій діяла насправді шахта з ліфтом, комбайном, вагонетками та тюбінгами, де будували не метро, а новий підземний колектор для з’єднання Полтви і Привокзальної площі.
Тоді вдалося побудувати гілку від Цирку до Костелу та спорудити підземний водоспад висотою 18 метрів. Старі колектори приєднали до нової гілки за допомогою тимчасових “апендицитів” під прямим кутом, які через свою вузькість ускладнюють протікання води. Ці “апендицити” виявилися настільки тривалими, що пережили і Радянський Союз, і ремонт вулиці до Євро 2012.
Зараз саме це вузьке приєднання і спричиняє затоплення площі Привокзальної під час злив. Дослідникам було складно дістатися до водоспаду, оскільки люки розташовані тільки на проїжджій частині дуже жвавої вулиці Городоцької, а доступ до них блокує водоспад.
Колодязь має глибину понад 10 метрів, і спускатися потрібно спочатку по хиткій драбині, а потім по напівзгнилим скобам.
Фактично вулицю Городоцьку відновили тільки зверху, а під землею залишилося все без змін. На дні розташований підземний тунель заввишки 3 метри з яйцеподібною формою та бруківкою на дні, по якому постійно тече вода, хоча течія не сильна.
Через 100 метрів тунель закінчується тупиком – старою замурованою ділянкою колектора. Вода повертає ліворуч у малий прямокутний “апендицит”, значно менший за основний тунель. З цього маленького колектора чутно гучний шум води – саме тут “апендицит” закінчується прірвою і водоспадом, куди впадає вся вода.
“Вода падала вниз, розділяючись на два потоки і зникаючи у темряві. Було дуже страшно, адже решітки, які мали б затримувати людей, що випадково опинилися б у каналізації, прогнили і не виконували своєї функції,” – поділилися дослідники
Читайте також: Рік без Каховського водосховища: що з водопостачанням і врожаєм, які прогнози
