Продовжуємо вдосконалювати українську разом з редакторкою Ольгою Васильєвою. Цього разу розберемося, як правильно говорити: жарко чи спектно. З цього приводу часто виникають дискусії, а почути можна і перший, і другий варіант Що ж до слова «спечно» – то про його існування, мабуть, мало хто й здогадувався.
Отже, Ольга Васильєва стверджує, що слово «жарко» — це псевдоросіянізм. Адже воно, як і «жара» та «жарити», є у старих словниках, воно українське.
Сучасний тлумачний теж його фіксує: ЖАРКО у значенні присудкового слова — про високу температуру повітря.
Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі. (Леся Українка)
А от те, що слова СПЕКОТНО немає в старих словниках, натомість є СПЕЧНО, ви навряд чи знали, – каже Ольга Васильєва
Ольга Васильєва
Вона зазначає: звідки і коли взялося «спекотно», сказати важко. Але навіть у сучасних словниках подається тільки прикметник «спекотний», так само, як і «спекотливий» («спекотливо» теж немає). Ті, для кого українська мова рідна, майже не кажуть «спекотно» — вони кажуть «жарко». Так завжди було і буде.
Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) російське «жарко» перекладає українською «гаряче, жарко» (не «спекотно»).
Словник Грінченка фіксує «жарко» і «спечно» (не «спекотно»): Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
І чергування к/ч цілком логічне, бо «спечно» — від «спека», а не від «спекота» (як і «безпечно» — від «безпека»).
Але я таки знайшла слово «спекотно» в одному словнику: ВТС (Великий тлумачний словник, 2005 р.). Воно теж хай собі живе, хоч і утворене від «спекоти», – пише Ольга Васильєва
Спечно, жарко чи спекотно?
Отже, не біймося мови, вживаймо всі три слова: жарко, спечно, спекотно, – констатує редакторка
Можливо, вам також буде цікаво: Уламок чи осколок – як правильно українською?
