З переходом на Новоюліанський календар, Різдво Христове відзначається 25 грудня, а хто придумав святкувати Різдво 7 січня.
Про це НСН розповідає з посиланням на матеріал РБК-Україна.
Хто придумав святкувати Різдво 7 січня
До того, як в Україні запровадили Новоюліанський церковний календар, християнське Різдво відзначали 7 січня, а 25 грудня – вважали католицьким. Проте це помилково.
І православні, і католики, і греко-католики відзначають Різдво в один день, але за різними календарями.
“Від часу запровадження у 1582 році Григоріанського календаря і до початку 20 століття різниця між ним та Юліанським календарем досягла 13 діб. Через це ті церкви, що дотримуються Григоріанського календаря, святкують Різдво 25 грудня, а ті, що живуть за Юліанським календарем – 7 січня”, пояснює релігієзнавець Євген Савісько.
У 1918 році відбулася революція, і Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський, тобто новий календар. Він офіційно почав діяти з 16 лютого, цей день стали вважати 1 березня.
“Проте РПЦ, а разом з нею більшість православних вірян в Україні продовжила жити за Юліанським календарем. Іноді його ще називають Староюліанським календарем, аби відрізняти від Новоюліанського календаря. Цей календар поки не має розбіжностей з Григоріанським”, додає експерт.
Він також зазначає про цікаву формулу українських протестантів. Вона звучить так:
“Двічі святкуємо народження Ісуса Христа, вдвічі більше славимо Його”.
Але варто пам’ятати, що точна дата народження Ісуса Христа невідома. А в Біблії є лише непрямі підказки. Саме тому дата святкування Різдва Спасителя є досить умовною та приблизною.
Новоюліанський календар
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар – Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році.
Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським – кожних 3 323 роки.
Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років. Тобто він найточніший з усіх.
Новоюліанський календар “відмотує” всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
- Різдво – 25 грудня (замість 7 січня)
- Щедрий вечір – 31 грудня (замість 13 січня)
- Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
- Стрітення – 2 лютого (замість 15 лютого)
- Івана Купала – 24 червня (замість 7 липня)
- Медовий Спас – 1 серпня (замість 14 серпня) тощо
Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.
Читайте ще: Традиції зимових свят в Україні – етнологиня розповіла, як у СРСР заміщали Різдво Новим роком
