19
19

Який сьогодні день 24 грудня: свята, іменини, історичні події, прикмети

Який сьогодні день 24 грудня свята в Україні і світі, у кого іменини, що відбувалося в цей день в історії, хто народився і помер, які існують народні традиції і прикмети розповість NNS.

24 грудня –  358-й день року за Григоріанським календарем, до кінця року залишається 7 днів

В Україні

24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ

2020202020

Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98.

В Указі сказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня ».

Перший державний орган управління архівною справою в Україні був створений під час Центральної Ради. Ним став Бібліотечно-архівний відділ, протягом грудня 1917 – квітня 1918 р. очолюваний професором О. С. Грушевським.

Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР працювало з 1974 по 1991 рр.. З отриманням Україною незалежності змінилася назва Главархіва та його організаційно-правовий статус. З грудня 1999 р. це Державний комітет архівів України.

Загальна чисельність працівників архівних установ – понад 3000 чоловік.

В архівних установах системи Держкомархіву України зосереджено понад 58 млн. одиниць зберігання різних видів документів Національного архівного фонду.

24  грудня – іменини

  • Агафія (Гафія), Антіох, Афродісій, Ахаік, Ахмет, Василла, Вітіміон, Євгенія, Евсузій, Іакінф, Інокентій, Клавдія, Микола, Прот, Сергій, Філіп

24 грудня – яке церковне свято

5c20a3a255c91 d44615db0544a9d25b840c16aa80e8ea20220f06

24 грудня за григоріанським календарем – Святвечір (Святий вечір). Різдво Христове – одна з тих подій, переддень якої також вважається важливим святом. За григоріанським календарем християни західного обряду святкують Різдво 25 грудня. А передує йому романтичне, щире та світле свято – Святий вечір (Святвечір).

Церква вважає, що Ісус Христос народився саме опівночі, тому за святковий стіл потрібно сідати ввечері, щоб урочисто чекати всією родиною yf народження Спасителя. Події, які описані в євангельських книгах, відомі кожному. Діва Марія та її чоловік Йосип жили в місті Назарет. Марія була вагітною і повинна була скоро народити. Та вийшов наказ імператора Августина, який хотів провести перепис всього населення, і вони рушили в Вифлеєм, щоб також зареєструватися.

В місті не було де переночувати, тому Йосип і Марія зупинилися в хліву для ягнят. Саме там і народився Ісус Христос. Марія поклала новонародженого сина до ясел із сіном. В момент народження Ісуса в небі загорілася яскрава зірка, яка вказувала шлях до Спасителя. Так його знайшли мудреці, які принесли маленькому Христу дари: ладан, золото та смирну.

Народження Христа стало святом не одразу. Лише 336 року в Римській імперії вперше відбулося святкування цієї радісної події. Згодом традиція святкувати 25 грудня Різдво Христове розповсюдилася і на інші країни. На Русі перша згадка про Різдво та Святвечір датується X століттям.

Для святкування Різдва та Святого Вечора часто створюють вертеп. Його вигадав Святий Франциск в XIII столітті. Спочатку вертепом називали скриню, в якій уміщалися фігурки, що відтворювали події в Вифлеємі. Потім його удосконалили: фігурки стали більш схожими на живих людей, а інколи ролі виконують справжні актори.

А ось прикрашати ялинку почали в Німеччині. Спочатку замість іграшок використовували яблука, свічки і шестикутну зірку. На початку XX століття ялинка з вертепом стали основними і обов’язковими символами Святвечора та Різдва.

Також 24 грудня в церковному календарі – день пам’яті преподобного Никона Сухого. Він був ченцем Києво-Печерської лаври. 1096 року під час нападу на Київ він потрапляє в полон до половецького хана Боняка. Кочівники надіялися отримати великий викуп за ченця, але їхні надії були марними. Никон проводить в неволі три роки, з якої його визволяє сила молитви. Через страшні тортури преподобний дуже сильно схуд, за що отримав прізвисько Сухий.

24 грудня також – день пам’яті преподобного Даниїла Стовпника. Народився святий в Месопотамії 410 року. Його батьки Ілля та Марфа не могли довгий час зачати дитину, тому мати Даниїла дала Господу обітницю: якщо вона завагітніє, то віддасть малюка на служіння в монастир. Через деякий час подружжя отримало радісну новину. Коли дитині було 5 років, її віддали до монастиря. Там хлопчик отримав ім’я Даниїл. В 12 років він приймає постриг і сумлінно виконує свої обов’язки. Отримав прізвисько Стовпник, оскільки 33 роки прожив в Фригійській пустелі, де сидів на стовпі, який побудував разом з учнями.

Також 24 грудня – день пам’яті преподобного Луки Стовпника. Святий був візантійським воїном. 917 року брав участь у війні з Болгарією. Після закінчення воєнних дій вирішив присвятити своє життя Богу і став ченцем. Щоб досягнути досконалості, вирішив надягнути вериги і жити на стовпі. Три роки так прожив святий, а потім, за Божим велінням, піднявся на гору Олімп. Щоб не порушувати обітницю мовчання, яку дав задовго до подорожі, Лука всю дорогу ніс у роті камінь. Потім він подорожує до Константинополя і Халкідона. Там він знаходить собі стовп, на якому простояв наступні 45 років. Помер близько 980 року.

24 грудня – цей день в історії

aho55WuXUuxJvaRw7TDF0Wh9fx4N1RcR 1 1

  • 1518 — Король Сигізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому магдебурзького права.
  • 1624 — Гетьман Михайло Дорошенко укладає міждержавний договір про взаємодопомогу між Військом Запорозьким та Кримським ханством.
  • 1760 — Російська імператриця Єлизавета підписала указ про право поміщиків засилати своїх селян до Сибіру.
  • 1814 — У Генті (нині Бельгія) Велика Британія та США підписали договір, що завершив англо-американську війну.
  • 1851 — Під час пожежі в бібліотеці Конгресу США згоріли 35 тисяч книг та безліч унікальних документів.
  • 1871 — У Каїрі відбулась прем’єра опери Джузеппе Верді «Аїда», написаної для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.
  • 1903 — У Великій Британії видано перший реєстраційний номер для авто — табличку з номером A1 отримав герцог Рассел, брат філософа Бертрана Рассела.
  • 1908 — У Парижі відкрилося перше міжнародне авіашоу.
  • 1914 — Німецький літак скинув бомбу на англійське місто Дувр, здійснивши перше в історії авіабомбардування.
  • 1917 — У захопленому російськими більшовиками Харкові відкрився Всеукраїнський з’їзд рад, який завершився 25 грудня проголошенням т. зв. Української Народної Республіки Рад — на противагу УНР зі столицею в Києві.
  • 1920 — На сцені «Метрополітен-опера» (Нью-Йорк) видатний італійський співак Енріко Карузо виконав останню у своїй кар’єрі партію — Елеазара (Галеві «Дочка кардинала»).
  • 1958 — В СРСР запроваджують обов’язкову 8-річну освіту.
  • 1979 — СРСР почав окупацію Афганістану.
  • 1982 — Дослідний зразок найбільшого серійного вантажного літака у світі Ан-124 «Руслан» здійснив перший політ.
  • 1991 — Організація Об’єднаних Націй визнала Росію правонаступницею СРСР, Російська Федерація зайняла місце СРСР в ООН і Раді Безпеки.
  • 1991 — Республіка Білорусь визнала державну незалежність і встановила дипломатичні відносини з Україною. Незалежність України визнали Афганістан, Лівія, Монголія, Норвегія.
  • 1997 — Відбувся перший концерт гурту «Мандри», цей день вважається датою заснування гурту.
  • 2004 — Запущено на орбіту український супутник «Січ-1М» (супутник дистанційного зондування Землі; 2-й у серії супутників «Січ»).

Хто народився 24 грудня

ZVm1549459815Qw6

В’ячеслав Чорновіл

  • 1798 — Адам Міцкевич, польський поет-романтик («Пан Тадеуш», «Дзяди»), діяч національно-визвольного руху.
  • 1818 — Джеймс Прескотт Джоуль, англійський фізик і бровар.
  • 1844 — Євген Желехівський, український лексикограф, фольклорист і педагог, автор «Малорусько-німецького словаря». Помер 12 лютого 1885.
  • 1868 — Емануїл Ласкер, німецький шахіст, математик і філософ. Другий чемпіон світу з шахів. Володів титулом 27 років, що є досі непобитим рекордом.
  • 1876 — Спиридон Черкасенко, український письменник, драматург та педагог
  • 1905 — Антон Вальтер, український фізик, академік АН УРСР; 1932 спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.
  • 1905 — Говард Г’юз, американський бізнес-магнат, мільярдер, авіатор, режисер та філантроп.
  • 1905 — Костянтин Данькевич, український композитор, народний артист СРСР.
  • 1906 — Джеймс Гедлі Чейз, англійський письменник, який написав понад 80 детективів. Цікаво, що події більшості його творів відбуваються в США, герої розмовляють американським сленгом, хоча сам автор там жодного разу не був.
  • 1908 — Любов Добржанська, радянська акторка театру й кіно (мати Лукашина у фільмі «Іронія долі, або З легким паром!»).
  • 1920 — Святослав Караванський, український мовознавець, поет, журналіст, громадський діяч.
  • 1922 — Ава Гарднер, американська актриса, голлівудська зірка 1940—1950х рр. Включена у список 100 найбільших зірок кіно за 100 років за версією Американського інституту кінематографії.
  • 1937 — В’ячеслав Чорновіл, літературний критик, публіцист, діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу.
  • 1940 — Григорій Крісс, український фехтувальник, олімпійський чемпіон в особистих змаганнях у фехтуванні на шпагах, дворазовий срібний призер Олімпіади-68, чемпіон світу в індивідуальній шпазі 1971 року, срібний призер ЧС-1967 року. Занесений до Міжнародної єврейської спортивної зали слави.
  • 1943 — Тар’я Галонен, 11-й президент Фінляндії.
  • 1991 — Луї Томлінсон, соліст гурту One Direction.

Померли у цей день:

  • 1863 — Вільям Текерей, англійський письменник, автор роману «Ярмарок марнославства» («Ярмарок суєти»).
  • 1935 — Альбан Берг, австрійський композитор.
  • 1980 — Карл Деніц, німецький грос-адмірал, командувач Кріґсмаріне під час Другої світової війни, президент Німеччини 30 квітня 1945—23 травня 1945.
  • 1994 — Джон Осборн, англійський драматург і сценарист.
  • 1997 — Тосіро Міфуне, японський актор, кінорежисер і кінопродюсер періоду Сьова.
  • 2002 — Тіта Мерельйо, аргентинська акторка і співачка у жанрі танго.
  • 2008 — Гарольд Пінтер, британський драматург, поет, режисер та актор, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року.

Традиції і прикмети 21 грудня

 24 грудня: свята

Народні прикмети

  • Сонце з відблисками з боків – будуть морози.
  • Сонце в колах – до багатого врожаю.
  • Сонячні промені йдуть вгору – до похолодання.
  • Якщо вони опускаються вниз – буде заметіль.
  • Сині хмари на небі – до теплих дощів.
  • Якщо 24 грудня тепло, а вночі заморозки, погода у квітні буде погожою.
  • Якщо на землі лежить сніг – літо буде холодне.
  • Ясне і зоряне небо – до ранкових заморозків.
  • Опівдні сонце виглянуло за хмар – до спекотного літа. Якщо похмуро вдень, то літо буде дощовим.

Традиції

На Святвечір католики, як і християни східного обряду, готують “багату кутю”. Її називають так через те, що до столу подається ще 11 пісних страв. Серед них обов’язково: риба, борщ, вареники з картоплею, квасоля, узвар. В Західній Україні часто готували вареники з найрізноманітнішими начинками: тушкованою капустою, картоплею і грибами, капустою і грибами, квасолею. Окремо ліпили також “солодкі вареники” з сиром або вишнями.

За католицькою традицією увечері 24 грудня вся родина повинна сісти за святковий стіл для споживання Вігілійної вечері. Вона починається з читання молитви і уривків з Євангелія від Луки. Потім всі члени сім’ї діляться “облатками”: шматочки прісного тіста. Співають колядки. Після вечері вся родина йде на Надвечірню Святу Месу до церкви.

Основною обрядовою їжею вважалася кутя. З нею було пов’язано чимало традицій. Наприклад, після приготування страви, дивилися на зерна: якщо вони піднялися вище горщика – в родині буде щастя, а якщо опустилися – на лиху годину.

На Закарпатті традиційно пекли ще й різдвяний хліб, який називався “карачун”. Він вважався символом достатку, а тому готувати його потрібно було в рукавицях. Адже “гола рука — це бідність”.

Зі Святвечором пов’язано чимало повір’їв. Наприклад, намагалися приготувати нові солом’яні устілки у взуття. Їх потрібно було носити до Василя, потім перевернути на другий бік і носити до Водохреща.

Чого не можна робити

  • Посиденьки у православних не проводилися аж до 6 січня. Віряни суворо дотримувалися Різдвяного посту.
  • Також у цей день не можна лихословити.
  • Ще не варто зустрічатися з людьми, які вам неприємні.
  • Жінкам цього дня заборонено важко працювати, шити, в’язати й прати білизну.
  • Дівчатам не можна розчісувати волосся й мити голову.
  • Не можна веселитися і співати пісень.

Читайте нас у Фейсбуці

 

To Top