Фахівці Національної бібліотеки Австралії виявили одну з найстаріших коробок з шоколадними цукерками в світі. Вона належала відомому поетові, – повідомляє НСН , посилаючись на Букви, які, в свою чергу, посилається на видання ABC News.
Сувенірна коробка з шоколадними цукерками була виявлена на дні коробки з паперами австралійського поета Ендрю Бартона Банджо Патерсона. Вік цукерок становить понад 120 років.
Вчені відзначили, що шоколад практично ідеально зберігся. Його зовнішній вигляд абсолютно не видає вік.
У коробці було шість шматочків шоколаду, а також залишки старої солом’яної упаковки і обгортки зі срібною фольги.
Шоколад знайшли серед газетних вирізок, щоденників і віршів поета, які зберігалися в його маєтку.
“Коли ми розпакували коробку, відчули досить цікавий запах”,
– сказала консерватор Національної бібліотеки Австралії (NLA) Дженніфер Тодд.
Зараз вчені не можуть пояснити, за що Банджо Патерсон отримав ці цукерки. Очевидно, це був пам’ятний подарунок, оскільки поет не з’їв цей шоколад.
Вчені провели невелике дослідження і з’ясували, що коробка цукерок була зроблена на замовлення самої королеви Вікторії.
На банці зображений Королівський лик з написом «Південна Африка, 1900» і «Бажаю вам щасливого Нового року, Вікторія». Королева замовила цукерки, щоб забезпечити комфорт військам англо-бурської війни в 1900 році.
Однак, цукерки від королеви стали популярним сувеніром. Військові перепродували їх за великі гроші цивільним особам.
Поет Банджо Патерсон перебував у Південній Африці в жовтні 1899 рік. Він виконував редакційне завдання для видання Sydney Morning Herald and the Age. Вчені припускають, що Патерсон купив коробку з цукерками у солдатів і відправив її додому, щоб зберегти від південноафриканської спеки.
Шоколад виготовила компанія Cadbury, яка спочатку відмовлялася наносити свій логотип на коробку, але королева наполягала. Тільки так солдати могли бачити, що цей шоколад «високої якості». Очевидно, якість шоколаду дійсно була високою, адже він зберігся через століття.
Шоколадні цукерки будуть зберігатися в Національній бібліотеці Австралії.