При цьому автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Food, не закликають відмовитися від використання нагрітих пластикових контейнерів. Вони наголошують – науковцям поки що не відомо нічого конкретного про шкоду мікрочастинок пластику для людини.
Науковців з дублінського університету Трініті-коледж дуже здивувала саме кількість пластикових мікрочастинок, які виділяються під час високотемпературної стерилізації популярних поліпропіленових пляшечок для немовлят.
“Минулого року дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) виявило, що людина в середньому споживає від 300 до 600 мікрочастинок пластику щодня. У нас же середні цифри виявилися значно вищими: мільйон або кілька мільйонів”,
– розповів Guardian один з авторів дослідження, професор хімії Джон Боланд.
“Ми були просто приголомшені”,
– додав учений.
Мікрочастинками пластику зазвичай вважають шматочки менш ніж п’ять міліметрів завдовжки. Більшість з них – менше товщини людської волосини.
Як проводили дослідження
Для експерименту дослідники тричі помили 10 нових поліпропіленових пляшечок, а потім стерилізували їх відповідно до рекомендацій ВООЗ, потримавши п’ять хвилин у воді температурою 95 градусів за Цельсієм. Просушивши пляшечки на повітрі, вчені потім збовтали в них суміш з кип’яченою водою, охолодженою до 70 градусів за Цельсієм.
Коли Боланд і його команда вивчили рідину з пляшечок під мікроскопом, з’ясувалося, що в ній містилося в середньому 4 млн мікрочастинок пластику на літр.
Вчені потім зіставили цю цифру із середньою кількістю молока, яке споживають немовлята з поліпропіленових пляшок в 48 країнах. Вийшло, що на одну дитину припадає близько півтора мільйона мікрочастинок пластику на день.
Команда Боланда потім протестувала рідину з пляшечок, які нагріли до менш високих температур, і дійшла висновку, що нагрівання, як і збовтування пляшки, сприяло виділенню більшої кількості мікрочастинок пластику.
Поліпропілен – один з найпопулярніших типів пластику для виробництва посуду та харчових контейнерів у світі. За даними авторів дослідження, 82% всіх дитячих пляшечок для молочної суміші виробляють з нього. Скляні набагато менш популярні.
Вчені вже не раз знаходили мікропластик у їжі та питті людини: у пляшковій воді, чаї з пластикових пакетиків, у рибі. Ці частинки можуть бути потенційно токсичними для людини, проте поки що доказів цьому не знайдено.
Професор Боланд каже, що якщо висновки його дослідження непокоять батьків, знизити кількість мікрочастинок пластику в молоці реально. За його словами, цього можна досягти, якщо стерилізовану пляшку тричі обполоснути охолодженою кип’яченою водою. Суміш при цьому можна змішати в непластиковій тарі, а потім перелити в готову пляшку.
У 2019 році експерти ВООЗ проаналізували дані про мікропластик і дійшли висновку, що вони не можуть бути підґрунтям для висновків про шкоду дрібних частинок пластмаси для людини. При цьому ВООЗ закликала наукову спільноту до нових досліджень на цю тему.
“Нам терміново потрібно дізнатися більше”,
– йшлося в заяві ВООЗ.
