[:ru]Семь лет назад, 1 марта 2014 года, Совет Федерации России поддержал обращение президента Владимира Путина и позволил ввести российские войска на территорию Украины.
Об этом рассказывают Буквы, передает НСН.
Утром 1 марта 2014 самопровозглашенный “председатель Совета Министров АР Крым” Сергей Аксенов обратился к президенту РФ Владимиру Путину с просьбой оказать содействие в “обеспечении мира и спокойствия” на территории Крыма.
В тот же день Путин отправил в Совет Федерации предложение о вводе российских войск на полуостров. Обе палаты Государственной думы 1 марта 2014 о 17:20 проголосовали за введение российских войск на территорию Украины, и в Крым в частности.
1 марта российские войска начали масштабные силовые акции, направленные на блокирование украинских военных баз на территории полуострова, захват административных помещений, контроль транспортных магистралей, аэродромов и других стратегически важных объектов.
Митинги в Донецке и Луганске
Также начались массовые пророссийские акции в Донецке и Луганске. Несколько тысяч человек вышли в поддержку бойцов “Беркута”, которые убивали участников Революции Достоинства в Киеве. Участники митинга выразили недоверие председателю Донецкой областной государственной администрации Андрею Шишацкому и объявили своим лидером командира “Народной обороны Донбасса” Павла Губарева.
В этот же день Донецкий городской совет выступил с инициативой провести референдум о статусе Донецкой области. Инициативу городского совета поддержал Донецкий областной совет. После состоялась попытка штурма областной администрации.
В Луганске на митинге требовали придать русскому языку статус государственного, сформировать муниципальную милицию, дать право выбирать губернаторов и прокуроров. Участники сожгли чучела Арсения Яценюка, Олега Тягнибока и Виталия Кличко.
Со здания Луганской ОГА также спустили украинские флаги и подняли российские.
Захваты объектов в Крыму
Кроме того, российские десантники захватывали объекты в Крыму в форме “Беркута”, на что указывают фотографии самых десантников, сделанные в захваченных государственных учреждениях АР Крым, которые удалось достать с их аккаунтов в социальных сетях.
16 марта оккупационными властями был проведен “референдум” о независимости Крыма, которым она пыталась легитимизировать захват иностранной территории.
18 марта в Москве Путин совместно с самопровозглашенными председателем Совета Министров Крыма Сергеем Аксеновым, спикером Верховной Рады АРК Владимиром Константиновым, и председателем Севастопольской городской государственной администрации Алексеем Чалым подписали договор о принятии Республики Крым в состав России.
Парламентская ассамблея Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе признала такие действия России военной агрессией, неспровоцированной и основанной на совершенно безосновательных предположениях и поводам.
С 2014 года от действий российско-оккупационных войск на территории Украины погибло около 14 000 украинцев, около 3,5 млн человек покинули свои дома, 400 000 стали участниками боевых действий.
Российская Федерация продолжает отрицать свое участие в войне против Украины и называет ее “гражданским конфликтом”.
Напомним, в пятницу, 26 февраля, Украина отмечала День сопротивления оккупации Автономной Республики Крым и города Севастополя.[:ua]Сім років тому, 1 березня 2014 року, Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна і дозволила ввести російські війська на територію України.
Про це розповідають Букви, передає НСН.
Вранці 1 березня 2014 року самопроголошений “голова Ради міністрів АР Крим” Сергій Аксьонов звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням посприяти у “забезпеченні миру і спокою” на території Криму.
Того ж дня Путін відправив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ на півострів. Обидві палати Державної думи 1 березня 2014 року об 17:20 проголосували за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема.
1 березня російські війська почали масштабні силові акції, спрямовані на блокування українських військових баз на території півострова, захоплення адміністративних приміщень, контроль транспортних магістралей, аеродромів та інших стратегічно важливих об’єктів.
Мітинги у Донецьку та Луганську
Також почались масові проросійські акції у Донецьку і Луганську. Кілька тисяч людей вийшли на підтримку бійців “Беркута”, які вбивали учасників Революції Гідності у Києві. Учасники мітингу висловили недовіру голові Донецької обласної державної адміністрації Андрію Шишацькому і оголосили своїм лідером командира “Народної оборони Донбасу” Павла Губарєва.
Цього ж дня Донецька міська рада виступила з ініціативою провести референдуму щодо статусу Донецької області. Ініціативу міської ради підтримала Донецька обласна рада. Опісля відбулась спроба штурму обласної адміністрації.
У Луганську на мітингу вимагали надати російській мові статусу державної, сформувати муніципальну міліцію, дати право обирати голів ОДА та прокурорів. Учасники спалили опудала Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка.
З будівлі Луганської ОДА також спустили українські прапори та підняли російські.
Захоплення об’єктів у Криму
Крім того, російські десантники захоплювали об’єкти у Криму у формі “Беркута”, на що вказують фотографії самих десантників, зроблені у захоплених державних установах АР Крим, які вдалося дістати з їхніх акаунтів у соціальних мережах.
16 березня окупаційною владою було проведено “референдум” про незалежність Криму, яким вона намагалась легітимізувати захоплення іноземної території.
18 березня у Москві Путін спільно з самопроголошеними головою Ради Міністрів Криму Сергієм Аксьоновим, спікером Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим та головою Севастопольської міської державної адміністрації Олексієм Чалим підписали договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії.
Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнала такі дії Росії військовою агресією, неспровокованою і заснованою на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах.
З 2014 року від дій російсько-окупаційних військ на території України загинуло близько 14 тисяч українців, близко 3,5 мільйонів людей покинули свої оселі, 400 тисяч стали учасниками бойових дій.
Російська Федерація продовжує заперечувати свою участь у війні проти України та називає її “громадянським конфліктом”.
Нагадаємо, у п’ятницю, 26 лютого, Україна відзначала День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.[:]