Опубліковано щорічний рейтинг найкращих університетів країн Європи та Середньої Азії, які розвиваються, на 2022 рік.
Про це повідомляє УНН із посиланням на глобальний науково-дослідний консультаційний центр QS Quacquarelli Symonds та дані МОН, передає НСН.
Серед 450 найкращих закладів вищої освіти є 41 український.
Директор аналітичного центру Бен Саутер повідомив, що кількість українських вишів серед найкращих у Східній Європі та Центральній Азії зросла з 25 до 41. Це абсолютний рекорд в історії цього регіонального рейтингу.
Наведемо 10 закладів вищої освіти України, які увійшли в перелік:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 35 місце;
- Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського — 63 місце;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — 69 місце;
- Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут — 105 місце;
- Національний університет Львівська політехніка — 106 місце;
- Сумський державний університет — 122 місце;
- Національний університет Києво-Могилянська академія — 131 місце;
- Одеський національний університет імені І. І. Мечникова — 166 місце;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України — 183 місце;
- Львівський національний університет імені Івана Франка — 191 місце.
Як зазначають, 16 українських університетів вперше увійшли до рейтингу, 4 університети поліпшили позиції порівняно з позиціями минулого року, 7 університетів зберегли позиції.
Повний перелік 450 найкращих закладів вищої освіти країн Європи та Середньої Азії, які розвиваються, на 2022 рік можна переглянути тут.
Для складання регіонального рейтингу університетів QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings враховують 10 показників: академічна репутація закладу освіти, його репутація серед роботодавців, співвідношення кількості викладачів та студентів, кількість публікацій на одного викладача і співробітника, кількість цитувань на одну публікацію, частка іноземних викладачів і співробітників, частка іноземних студентів, частка викладачів та співробітників з ученим ступенем, глибина міжнародних наукових колаборацій та присутність закладу освіти в онлайн-середовищі.
