[:ru]”Налог” на смартфон, телевизор, компьютер: как это повлияет на кошельки украинцев[:ua]”Податок” на смартфон, телевізор, комп’ютер: як це вплине на гаманці українців[:]

Об этом пишет РБК-Украина со ссылкой на данные КШЭ, передает НСН.

Также они впервые разработали методологию расчета, которая учитывает экономическое положение страны (ВВП), доходы украинцев, потребительские предпочтения украинцев относительно прослушивания музыки, просмотра видео и копирования произведений, а также ситуацию с нелегальным импортом в Украину и отечественную и мировую стоимость аудио-видео контента.

Так, почетный руководитель Центра макроэкономического моделирования Киевской школы экономики Юрий Шоломицкий отметил, что в Украине уровень сборов уже не первый год является предметом значительных дискуссий и споров, прежде всего инициируют организации коллективного управления (ОКУ), аккредитованные государством на сбор за частное копирование и репрографии.

Исследование доказало, что можно без повышения сборов в 3-5 раза и подорожание техники обеспечить справедливую компенсацию авторам за частное копирование их произведений (аудио, видео и печатной продукции).

Дело в том, что согласно закону Украины “О коллективном управлении имущественными правами в сфере авторского права”, принятого в 2018 году, тарифы, которые закладываются в цену техники (смартфоны, планшеты, телевизоры, флешки, ноутбуки и т.д.) и сам перечень техники устанавливаются через переговоры между организациями коллективного управления и импортерами техники. Закон требует, чтобы такие тарифы были экономически обоснованными.

“Поскольку в Украине никогда не проводилось экономическое исследование реального копирования контента украинцами и вреда авторам от частного копирования – участники переговоров зашли в тупик. Решить этот кризис и должны были экономисты, предоставив рекомендации по выбору таких тарифов, которые, во-первых, должны учитывать убытки авторам от возможного копирования произведений с помощью техники, во-вторых, риски для конкурентности легальных импортеров, рынок которых на 30% находится в тени, и, в-третьих, должны быть справедливыми к потребителям и учитывать их реальное поведение при скачивании контента”,отметила во время презентации исследования Виктория Куликова, представитель Европейской бизнес ассоциации.

По расчетам экономистов, приемлемыми для Украины в ее нынешней ситуации, является ставка сбора на оборудование (мобильные телефоны, смартфоны, телевизоры с функцией записи, ноутбуки, компьютеры и т.п.) в пределах от 0,1 до 0,3%, а на чистые носители информации (накопители, карты памяти и т.д.) – 1,3%.

Напомним, ранее ведущие бизнес-ассоциации Украины (ЕБА, АПИТУ, СУП, УИПЭ) отмечали, что в результате принятия необоснованных тарифов за частное копирование и репрографии, техника в Украине может подорожать на 4%[:ua]Економісти Київської школи економіки розрахували економічно обґрунтовані тарифи збору за потенційне копіювання авторського контенту з техніки, закладеного в ціні імпортного товару.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на дані КШЕ, передає НСН.

Також вони вперше розробили методологію розрахунку, яка враховує економічний стан країни (ВВП), доходи українців, споживацькі уподобання українців щодо прослуховування музики, перегляду відео та копіювання творів, а також ситуацію з нелегальним імпортом в Україні та вітчизняну й світову вартість аудіо-відео контенту.

Так, почесний керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Юрій Шоломицький зауважив, що в Україні рівень зборів вже не перший рік є предметом значних дискусій та суперечок, які насамперед ініціюють організації колективного управління (ОКУ), акредитовані державою на збір за приватне копіювання та репрографію.

Дослідження довело, що можна без підвищення зборів у 3-5 рази та подорожчання техніки забезпечити справедливу компенсацію авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції).

Річ у тому, що згідно з законом України “Про колективне управління майновими правами у сфері авторського права”, прийнятого у 2018 році, тарифи, які закладаються в ціну техніки (смартфони, планшети, телевізори, флешки, ноутбуки та інше) та сам перелік техніки встановлюються через перемовини між організаціями колективного управління та імпортерами техніки. Закон вимагає, аби такі тарифи були економічно обгрунтованими.

“Оскільки в Україні ніколи не проводилося економічне дослідження реального копіювання контенту українцями та шкоди авторам від приватного копіювання – учасники переговорів зайшли в глухий кут. Розв’язати цю кризу й мали економісти, надавши рекомендації щодо рівня таких тарифів, які, по-перше, мають враховувати збитки авторам від можливого копіювання творів за допомогою техніки, по-друге, ризики для конкурентності легальних імпортерів, ринок яких на 30% знаходиться у тіні, і по-третє, мають бути справедливими до споживачів та враховувати їх реальну поведінку при скачуванні контенту”,зауважила під час презентації дослідження Вікторія Куликова, представниця Європейської бізнес асоціації.

За розрахунками економістів прийнятними для України в її нинішній ситуації, є ставка збору на обладнання (мобільні телефони, смартфони, телевізори із функцією запису, ноутбуки, комп’ютери тощо) у межах від 0,1 до 0,3%, а на чисті носії інформації (накопичувачі, карти памяті тощо) – 1,3%.

Нагадаємо, раніше провідні бізнес-асоціації України (ЄБА, АПІТУ, СУП, УІПЕ) наголошували, що внаслідок прийняття необґрунтованих тарифів за приватне копіювання та репрографію, техніка в Україні може подорожчати на 4%[:]