[:ru]Украинская культура малоизвестна рядовому жителю Франции, Германии, Венгрии; в Польше она потенциально интересна, но нет сложившегося спроса.
Об этом говорится в аналитическом отчете “Восприятие Украины за рубежом”, подготовленном исследовательской Компанией InMind для Украинского института, пишет Укринформ, передает НСН.
По мнению экспертов, во Франции отношение к Украине среди широкой общественности тяготеет к нейтральному или даже равнодушномуо, ведь рядовые граждане мало сталкиваются с упоминаниями об Украине. Большинство респондентов считает, что широкая общественность воспринимает Украину через призму восточных славян, в неразрывной связке с Россией.
Среди секторов, которые вызывают интерес, упоминаются украинская культура, утверждение мира на Востоке и место Украины между ЕС и Россией. В то же время современная украинская культура оценивается в целом как малоузнаваемая, отмечают исследователи.
Читайте также: В Украине стартовала международная ярмарка грантов в сфере культуры
Эксперты рекомендуют проактивно продвигать культуру Украины, концентрироваться на современном образе Украины и акцентировать внимание на ее месте в мировом контексте.
Что касается Германии, то ассоциативный ряд респондентов имеет преимущественно положительную окраску, однако ощутимо не хватает конкретики в ассоциациях. Согласно исследованию, рядовые немцы тяготеют к нейтральным или сдержанным положительным оценкам. Эксперты объясняют это сильной сосредоточенностью на своей повестке дня.
По их оценке, украинская культура в Германии присутствует, но она – нишевая, для специалистов, для ограниченного круга тех, кто интересуется ею, и для диаспоры.
Читайте также: Кулеба представил международный проект о культурном разнообразии Украины
А вот у респондентов в Польше Украина вызывает положительные, ярко-эмоциональные и нередко историческо-географические ассоциации. Общее восприятие Украины и украинцев все заметнее формируют многочисленные мигранты, однако отношение к стране остается “неоднородным”.
В общем польские агенты характеризуют украинскую культуру как востребованную и потенциально интересную, но настоящего сформированного спроса на украинскую культуру в Польше нет.
Ограниченность знаний о украинской культуре в Польше можно объяснить недостатком информации о ее прошлом и современном или укорененности стереотипов о фольклоре как главном признаке украинской культуры, говорится в исследовании.
В Венгрии обычные люди, по мнению экспертов, осведомлены об Украине крайне мало, поэтому отношение подавляющего большинства является нейтральным.
По словам экспертов, для всех стран было характерно, что СМИ являются основным источником информации об Украине.
Читайте также: МКИП проанализировало динамику креативных индустрий за 2020 год
Исследователи отмечают, что негативные ассоциации с Украиной у большинства респондентов связаны с коррупцией, бюрократизацией, а главными вызовами для продвижения культуры названы недостаточное финансирование с украинской стороны, негибкость институтов и языковой барьер.
Тематически исследование было направлено на профессиональную аудиторию из сфер искусства, образования и гражданского общества. Основным методом исследования были глубинные экспертные интервью. Всего в каждой стране проведено 21 интервью с индивидуальными и институциональными ключевыми агентами, с представителями властных институтов, дипломатического корпуса, международных организаций, украинской профессиональной среды за рубежом и диаспоры.[:ua]Українська культура маловідома пересічному жителю Франції, Німеччини, Угорщини; у Польщі ж вона потенційно цікава, але немає сформованого попиту.
Про це йдеться в аналітичному звіті “Сприйняття України за кордоном”, підготовленому дослідницькою компанією InMind для Українського інституту, пише Укрінформ, передає НСН.
На думку експертів, у Франції ставлення до України серед широкого загалу тяжіє до нейтрального або навіть байдужого, адже пересічні громадяни мало стикаються зі згадками про Україну. Більшість респондентів вважає, що широкий загал сприймає Україну через призму східних слов’ян, у нерозривній зв’язці з Росією.
Серед секторів, які викликають інтерес, згадуються українська культура, утвердження миру на Сході та місце України між ЄС і Росією. Водночас сучасна українська культура оцінюється загалом як маловпізнавана, зауважують дослідники.
Експерти рекомендують проактивно просувати культуру України, концентруватися на сучасному образі України та акцентувати на її місці у світовому контексті.
Щодо Німеччини, то тут асоціативний ряд респондентів має здебільшого позитивне забарвлення, однак відчутно бракує конкретики в асоціаціях. Згідно з дослідженням, пересічні німці тяжіють до нейтральних або стриманих позитивних оцінок. Експерти пояснюють це сильною зосередженістю на власному порядку денному.
За їхньою оцінкою, українська культура у Німеччині присутня, але вона – нішева, для фахівців, для обмеженого кола тих, хто цікавиться нею, і для діаспори.
А от у респондентів у Польщі Україна викликає позитивні, яскраво-емоційні та нерідко історично-географічні асоціації. Загальне сприйняття України та українців все помітніше формують численні мігранти, однак ставлення до країни залишається “неоднорідним”.
Загалом польські агенти характеризують українську культуру як затребувану та потенційно цікаву, але справжнього сформованого попиту на українську культуру в Польщі немає.
Обмеженість знань про української культури у Польщі можна пояснити браком інформації про її минуле і сучасність або укоріненість стереотипів про фольклор як головну ознаку української культури, йдеться у дослідженні.
В Угорщині пересічні люди, на думку експертів, обізнані щодо України вкрай мало, тому ставлення переважної більшості є нейтральним.
За словами експертів, для всіх країн було характерним, що ЗМІ є основним джерелом інформації про Україну.
Дослідники зазначають, що негативні асоціації з Україною у більшості респондентів пов’язані з корупцією, бюрократизацією, а головними викликами для просування культури названі недостатнє фінансування з української сторони, негнучкість інституцій та мовний бар’єр.
Тематично дослідження було спрямоване на фахову аудиторію зі сфер мистецтва, освіти та громадянського суспільства. Основним методом дослідження були глибинні експертні інтерв’ю. Загалом у кожній країні проведено 21 інтерв’ю з індивідуальними й інституційними ключовими агентами, з представниками владних інституцій, дипломатичного корпусу, міжнародних інституцій, українського фахового середовища за кордоном та діаспори.[:]
